Філософія. Підсумок - ІІ

знання про світ, спродуковані природознавством;

знання, принципи, переконання, що виконують функцію життєвого орієнтування;

політичні, економічні, соціальні програми;

ті уявлення про дійсність, які є виключно індивідуальними надбаннями людини.

як налагодити стосунки із світом та досягти життєвого успіху;

якими є структури Всесвіту та Метагалактики;

чому є буття, а не ніщо;

що я можу знати, що маю робити та на що можу сподіватись.

до західного типу цивілізацій;

до східного типу цивілізацій;

поєднує риси західних та східних цивілізацій;

не має відношення ні до тої, ні до іншої цивілізації, являючи оригінальне цивілізаційне утворення.

сприятливі кліматичні умови та зручне розташування Балканського півострова;

активні зв'язки давньої Греції із прадавніми цивілізаціями;

високий рівень розвитку різних форм діяльності та демократичний устрій в більшості давньогрецьких полісів;

активність та талановитість давньогрецького народу.

доантропологічний та антропологічний;

демократичний та післядемократичний;

етичний та післяетичний;

докритичний та критичний;

природничий та антропологічний.

свідомо вибудуваним

логічно послідовним

характеризується рефлексією, тобто думкою про думку

є авторською формою мислення

вірно все вище згадане

канон

норма;

парадигма;

еталон.

апперцепція; 

верифікація;

конотація;

фальсифікація.

П.Юркевичу;

І.Франку;

Г.Сковороді;

О.Потебні.

Юркевичу;

Сковороді;

Чижевському;

Шевченку.

“божественного одкровення”;

пошуку істини через досвід та розум;

на переконанні в тому, що раціональне пізнання лише віддаляє від істини, оскільки істини об’єктивної взагалі не існує;

пізнання істини з опорою на досвід неможливе, оскільки породжує суб’єктивізм та релятивізм у поглядах на світ.

людина, яка має стійкі інтереси;

людина, яка зорієнтована всередину себе;

екстравагантна людина;

людина, яка зорієнтована на зовнішній світ;

людина солідна і терпляча.

Геракліт;

Парменід;

Сократ;

Фалес.

Горгій;

Демокріт;

Ксенофан;

Парменід.

багатство;

задоволення;

знання;

добрий настрій.

мудрості;

справедливості;

щастя;

людину.

утримання від суджень;

сумнів в усьому;

заперечення усього;

релятивізм.

Еталонне, абсолютно довершене.

Мислиме.

Шедевр художньої творчості.

Похідне від матеріального.

Протилежність реального.

Вчення про єдність людства та природи.

Вчення про те, що космос через людство реалізує ступені своєї

досконалості.

Вчення про те, що людина є мікрокосмосом.

Вчення про гармонізацію космічного і соціального життя

Невід’ємністю.

Періодичністю.

Об’єктивністю.

Причинністю.

Індивідуально неповторне.

Сукупність почуттів і думок

Синонім поняття «душа».

Спотворене сприйняття зовнішнього світу.

Внутрішній (культурний) світ людини.

Характеристика елементів світобудови з боку структурності, протяжності, співіснування и взаємодії.

Пусте вмістилище, де знаходитися речовина Всесвіту.

Апріорні схеми почуттєвого пізнання.

Мислиннєвий конструкт для зручності користування матеріалом, який пізнається. 

Буття - космос, досконалий, вічний, матеріальний.

Буття - світ ідей, що породжує предметно-чуттєвий світ.

Буття - це природа в цілому.

Буття - це час існування чого-небудь від піщинки до Всесвіту.

Буття - це зовнішній, стосовно людини, світ. 

Наявність природної атмосфери і засобів існування.

Певний тепловий режим.

Інші люди (суспільні відносини).

Час для поступового розвитку.

Здорові органи чуття (очі, вуха і голосовий апарат).

Система знаків, що служить засобом спілкування, мислення і вираження думок, почуттів.

Сукупність понять, правильно організованих та інформаційно насичених.

Орган мови (вокації).

Спосіб розвитку, збереження та передачі культури.

Матеріалізація ідеального відображення дійсності.

Суспільне визначає індивідуальне.

Індивідуальне формує суспільне.

Співіснують паралельно.

Діалектично взаємодіють.

Ніяк не взаємопов’язані.

Відчуття.

Споглядання.

Сприйняття.

Уявлення.

Істинна носить конкретно-історичний характер.

Знання людина здобуває для того, щоб застосувати їх на практиці.

Людське пізнання носить активний і творчий характер.

Всі явища, процеси і відношення в світі потрібно розглядати в процесі їх

становлення та розвитку.

Все перераховане.

Прогрес.

Щастя.

Задоволення.

Істина.

Хороші оцінки.

Пошуки невідомого.

Руйнування старого.

Повторення вже відомого.

Відкриття нового.

Засіб від нудьги.

Істина - це таке знання, керуючись яким ми досягаємо мети.

Істина є тим, що просто і економно описує потік чуттєвих переживань людини.

Істина - це знання, з яким всі погоджуються.

Істина - це те, що очевидне, що неможливо уявити собі по-іншому.

Ні одне визначення не правильне.

Всі люди смертні.

Перша світова війна почалася в 1914 році.

Матерія первинна, свідомість вторинна.

В лютому 1988 року було 29 діб.

В одному кілометрі 1000 метрів.

Все, що об’єктивно істинне, те моральне.

Досягнення науки не можуть бути аморальними.

Наукові теорії можуть бути як моральними, так і аморальними.

Моральна оцінка відноситься тільки до використання наукових положень.

Експеримент.

Спостереження.

Вимірювання.

Аналогія.

Гуманітарне знання.

Юридичне знання.

Соціально-економічне знання.

Соціально-філософське знання.

Вміння сперечатись.

Вчення про всезагальний зв’язок та розвиток всього сущого.

Спосіб доводити існування надприродних явищ.

Усе перераховане.

В античності.

В Середні віки.

У Новий час.

Формувалося загальними зусиллями з античності до сьогоднішніх днів.

В нерозробленості категоріального апарату.

В умоглядності.

У фрагментарності.

В наївному ототожненні форм мислення і форм буття.

Все перераховане.

Теоцентричність.

Беззмістовність багатьох понять.

Підміна генетичної наступності догматичною казуїстикою.

Змішання логічних аргументів догматичними постулатами.

Все перераховане.

Протилежного діалектиці вчення.

Однієї з основних праць Арістотеля.

Методології мислення, пізнання.

Уявлення про рух як механічне переміщення.

Все перераховане.

Некритичне змішання різних вчень.

Помилкові судження.

Поняття, уживане в астрономії.

Присвоєння чужих ідей.

Все перераховане.

Кожне явище має свою причину.

Зміна одного елемента в системі веде до зміни системи в цілому.

Якісні зміни відбуваються на основі кількісних змін.

Закон єдності і боротьби протилежних начал.

Закон заперечення заперечення.

Подія, яка по часу відбувається після тої події, яка її породжує.

Особливий рід (в криміналістиці) пізнавальної діяльності.

Результат чужої діяльності, який відрізняється від власної мети.

Те, що завжди по часу відбувається за іншими подіям.

Група людей одної професії, які створюють організацію засновану на спільних для них інтересах.

Формально неорганізована група людей, яка проте має спільні інтереси та цінності (є спільний "стиль життя). 

Географічне утворення, пов’язане воєдино правовою системою та має визначене "національне обличчя".

Сукупність людей та їх взаємовідносин.

Люди, озброєні знаннями і навичками праці.

Знаряддя праці.

Держава.

Предмет праці.

Зародження.

Розквіт.

Могутність.

Занепад.

Свобода.

Інформація.

Капітал.

Національне самовизначення.

Ар-Разі

Аецій

Абу Алі ібн Сіна

Ібн Аббас

Габріель Фаллопій

Джованні Бореллі

Франциск Скорина

Андреа Доріа.

ятрохімія

богослов'я

схоластика

теологія