Філософія. Підсумок - ІІІ

знання про світ, спродуковані природознавством;

знання, принципи, переконання, що виконують функцію життєвого орієнтування;

політичні, економічні, соціальні програми;

ті уявлення про дійсність, які є виключно індивідуальними надбаннями людини.

як налагодити стосунки із світом та досягти життєвого успіху;

якими є структури Всесвіту та Метагалактики;

чому є буття, а не ніщо;

що я можу знати, що маю робити та на що можу сподіватись.

відмінностями географічного та кліматичного характеру;

типами релігій;

відмінностями у вихідних ціннісних та світоглядних орієнтирах;

відмінностями в звичаях, церемоніях, святах;

типами політичних систем та систем господарювання.

філософію стародавнього світу;

філософію перших, найбільш давніх цивілізацій;

філософію давньогрецьку, еліністичну, римську та олександрійську;

давньогрецьку філософію;

ранню європейську філософію.

Піфагором;

Гераклітом;

Арістотелем;

Архімедом.

доантропологічний та антропологічний;

демократичний та післядемократичний;

етичний та післяетичний;

докритичний та критичний;

природничий та антропологічний.

песимістичний характер;

оптимістичний характер;

дотримується збалансованої оцінки явищ життя;

спирається на християнські заповіді;

спирається на вимоги розуму.

свідомо вибудуваним

логічно послідовним

характеризується рефлексією, тобто думкою про думку

є авторською формою мислення

вірно все вище згадане

психоаналіз;

екзистенціалізм;

неотомізм;

феноменологія.

марксизм;

прагматизм;

природничий матеріалізм;

позитивізм.

“філософія життя”;

екзистенціалізм;

прагматизм;

неотомізм.

П.Юркевичу;

І.Франку;

Г.Сковороді;

О.Потебні.

питання про вищу цінність;

питання про критерії істини;

питання про сенс життя;

питання про відношення мислення до буття.

єдине джерело пізнання – інтуїція;

джерелом пізнання є досвід;

джерелом пізнання є розум;

джерелом пізнання є відчуття;

джерелом пізнання є розум і відчуття.

Людина та її поведінка визначаються біологічними законами.

Визначальний вплив на поведінку людини здійснюють інстинкти.

Людина - це соціальна істота, біологічні фактори не впливають на її поведінку.

Людина - це біосоціальна істота.

безповітряний простір;

безконечність;

нерухомі зірки;

порядок.

Геракліт;

Парменід;

Сократ;

Фалес.

інтуїтивне;

містичне;

раціональне;

чуттєве.

“В одну і ту ж річку не можна увійти двічі”

“Людина є міра усіх речей”

“Я знаю, що я нічого не знаю”

міра всіх речей;

мікрокосмос;

суспільна істота;

боже творіння.

утримання від суджень;

сумнів в усьому;

заперечення усього;

релятивізм.

закони природи;

закони пізнання;

закони діалектики;

закони моралі.

Всі релігії придумані людьми.

Бог ховається за природою.

Бога не існує, є тільки природа.

Природа містить у собі Бога.

Бог і Природа тотожні.

Внутрішня сутність, що визначає можливі форми матеріального та духовного буття.

Середньовічний термін для визначення творця світобудови.

Логічний термін для позначення об'єкта, що має властивості, але сам властивістю не є.

Все перераховане.

Само по собі існуюче.

Незалежне від свідомості та волі людини.

Одна з характеристик об’єкта.

Протилежність суб’єктивному.

Категорія, що не може бути застосована до думки.

Характеристика елементів світобудови з боку структурності, протяжності, співіснування и взаємодії.

Пусте вмістилище, де знаходитися речовина Всесвіту.

Апріорні схеми почуттєвого пізнання.

Мислиннєвий конструкт для зручності користування матеріалом, який пізнається. 

Механічний.

Фізичний.

Хімічний.

Археологічний.

Соціальний.

Словесно-мовною, знаковою формою.

Предметним змістом.

Різноманіттям і складністю.

Наявністю рефлексії (самосвідомості).

Все перераховане.

Кант.

Шопенгауер.

Фрейд.

Юнг.

Взаємодію людини, суспільства та природи.

Природу пізнавальних можливостей людини та всі питання, так чи інакше пов’язані з процесом пізнання.

Моральні відносини на індивідуальному і суспільному рівнях.

Етапи розвитку цивілізації.

Раціональна і чуттєва.

Теоретична і практична.

Емпірична і раціональна.

Побутова (стихійна) і наукова.

Думка.

Поняття.

Судження.

Умовивід.

Стосуються тільки суспільного життя людини.

Стосуються лише неживої природи.

Справджується тільки закон взаємного переходу якісних і кількісних змін.

Справедливі і відносно процесу пізнання.

Прогрес.

Щастя.

Задоволення.

Істина.

Хороші оцінки.

Абсолютною.

Відносною.

Об’єктивною за формою існування.

Суб’єктивною за змістом.

Все перераховане.

Все, що об’єктивно істинне, те моральне.

Досягнення науки не можуть бути аморальними.

Наукові теорії можуть бути як моральними, так і аморальними.

Моральна оцінка відноситься тільки до використання наукових положень.

Експеримент.

Спостереження.

Вимірювання.

Аналогія.

Вміння сперечатись.

Вчення про всезагальний зв’язок та розвиток всього сущого.

Спосіб доводити існування надприродних явищ.

Усе перераховане.

В нерозробленості категоріального апарату.

В умоглядності.

У фрагментарності.

В наївному ототожненні форм мислення і форм буття.

Все перераховане.

Протилежного діалектиці вчення.

Однієї з основних праць Арістотеля.

Методології мислення, пізнання.

Уявлення про рух як механічне переміщення.

Все перераховане.

Некритичне змішання різних вчень.

Помилкові судження.

Поняття, уживане в астрономії.

Присвоєння чужих ідей.

Все перераховане.

Вчення про те, що все в світі має причину.

Вчення, про те, що причину подій ми до кінця ніколи не зможемо пізнати.

Вчення про те, що всі причини пізнавані або наукою, або філософією, або

релігією.

Люди, озброєні знаннями і навичками праці.

Знаряддя праці.

Держава.

Предмет праці.

Свобода.

Інформація.

Капітал.

Національне самовизначення.

становлення наукової медицини

панування схоластики, вплив її на медицину

розвиток дослідно-експериментального методу

бурхливий розвиток природничо-наукових поглядів

«Порівняльна анатомія»

«Про будову людського тіла»

«Про призначення частин людського тіла»

«Про розтин частин тіла людини»

Габріель Фаллопій

Джованні Бореллі

Франциск Скорина

Андреа Доріа

Луїджі Гальвані

Теодор Більрот

Вільям Гарвей

Рудольф Вірхов

Сервет

Леонардо Да Вінчі

Амбруаз Паре

Андреас Везалій

ятрохімія

богослов'я

схоластика

теологія