Формування інформаційної компетентності 10-Б (03.09.21) (вартість питання 0,5 бала)

Початок XX ст. для українських земель був пов’язаний з економічною кризою 1900—1903 рр.

Унаслідок зменшення кількості дрібних фабрик і заводів та поглиненням їх великими підприємствами. в промисловості відбувалася концентрація виробництва.

Створення великими банкірами та підприємцями монополістичних об’єднань дозволяло їм розвивати виробництво й отримувати прибутки у кризові роки.

На початку XX ст. найпоширенішою формою монополістичних об’єднань у промисловості Наддніпрянщини стали синдикати.

Важливою особливістю промислового розвитку українських земель був нерівномірний розвиток регіонів.

На українських землях склалася спеціалізація промислових районів. Ці осередки промислового виробництва набули загальноімперського значення.

На початку XX ст. в аграрному секторі зросла соціальна напруженість

Провідна роль у сільському господарстві Наддніпрянської України належала товарному зерновому виробництву.

Кооперативний рух для українців став засобом захисту їх соціально-економічних інтересів.

За своїм складом буржуазія була багатонаціональною верствою, у якій українці більшості не мали.

Поширення ринкових відносин у сільському господарстві призвело до різкого розшарування українського селянства.

Через нестачу землі й демографічний вибух в 1860—1910 рр. сільське населення в Наддніпрянщині збільшилося на 86 %, а площа їхніх земель — на 32 %.

У суспільно-політичному житті Наддніпрянської України на початку ХХ ст. існувало чотири основних напрямки

Особливістю розвитку нових течій суспільно-політичного життя на українських землях було те, що соціальну базу цих течій становила майже виключно українська інтелігенція. Це було зумовлено недостатньою розвиненістю та структурованістю українського суспільства під владою Російської імперії.

На зборах студентської молоді Харкова було ухвалено рішення створити РУП.

Прибічники самостійності України на чолі з М. Міхновським в 1902 р. утворили Українську народну партію

Відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві перетворилася на всеукраїнську національну маніфестацію

Для відстоювання своїх інтересів українські депутати І Державної думи у 1906 р. створили Українську думську громаду

Українською громадою на розгляд II Державної думи було внесено поправки до законопроектів про народну освіту, що передбачали організацію українознавчих кафедр у Київському, Харківському та Новоросійському університетах.

Столипінська аграрна реформа передбачала руйнування селянської громади та закріплення за кожним господарем у приватну власність землі, якою він користувався.

Земельна реформа П. Столипіна не ліквідувала соціальної напруженості на. До старої ворожнечі між селянами й поміщиками додалося протистояння між заможним і бідним селянством.

Поступовці виступали за перетворення Російської імперії на федеративну державу й надання Україні автономії.

У Наддніпрянській Україні діяли осередки загальноросійських політичних партій.

Партія соціалістів-революціонерів була єдиною загальноросійською партією, яка беззастережно підтримувала право українців на національно-територіальну автономію