ФОРСОВАНА ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ

децентралізація управління галузями промисловості та будівництва

побудова та реконструкція великих промислових об’єктів

розширення прав підприємств у виробництві та збуті готової продукції

нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки

пріоритетний розвиток галузей легкої промисловості

поява в промисловому комплексі республіки нових галузей

«Наша промисловість зростає нечуваними кроками. Ми збудували Краматорський машинобудівний, Харківський тракторний заводи. Все це переконує, що боротьба за соціалізм захоплює мільйони ентузіастів».

«…Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР. …Тут споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств».

«Реконструйовано легку та харчову промисловості, ліквідовано їх відставання від чорної металургії за рівнем капіталовкладень. Ці галузі увійшли в ряд передових галузей соціалістичного господарства».

«З метою покращення управління промисловістю визнано за необхідне ліквідувати ради народного господарства і повністю підпорядкувати підприємства загальносоюзним і республіканським міністерствам за галузевим принципом».

Засвідчити єдність Комуністичної партії та народу у здійсненні індустріалізації.

Переконати радянське суспільство в перевагах соціалізму над капіталізмом.

Продемонструвати світові високі темпи розвитку промисловості.

Мобілізувати робітників на трудові рекорди та подвиги.

уведення кримінальної відповідальності за запізнення на роботу

заборона робітникам самовільно залишати підприємства

підвищення норм виробітку продукції

запровадження семиденного робочого тижня

«п’ятирічка»

«плюралізм»

«осадництво»

«лібералізація»

«Дніпрогес»

«пацифікація»

«стаханівський рух»

«інкорпорація».

«колективізація».

«коренізація».

«індустріалізація».

обмеження впливу іноземного капіталу у вугільній та металургійній галузях промисловості

загальне одержавлення засобів виробництва, створення мілітаризованої економіки командного типу

збереження приватного сектору економіки, збільшення державної допомоги дрібним товаровиробникам

потужна урбанізація, швидке формування фабрично-заводського робітничого класу

домінування виробництва засобів виробництва, поглиблення підпорядкованості економіки республіки союзному центру

стрімке зростання заробітної плати, матеріального добробуту та життєвого рівня населення

причини індустріалізації.

наслідки індустріалізації.

джерела індустріалізації.

передумови індустріалізації.

створення системи трестів, концесій

денаціоналізація промисловості

збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хліба

внутрішні примусові державні позики

відмова від політики «ножиць цін»

доходи державного сектору економіки

продрозкладка

трест

концесія

стахановець

забезпечення часткового вдосконалення та розвиток промисловості, відбудова якої відставала від відбудови сільського господарства

поставлення промисловості на службу сільському господарству

завершення промислового перевороту, ліквідація ручної праці в промисловості

перетворення СРСР з аграрної на індустріально розвинену державу для посилення військово-промислового комплексу країни

  індустріалізація призвела до істотного покращення умов життя населення

працю робітників широко стимулювали економічними методами

у роки форсованої індустріалізації в Україні було збудовано Дніпрогес, завод "Криворіжсталь" та Харківський тракторний завод

заплановані темпи зростання промислового виробництва були небаченими, проте їх вдалося виконати

харчовій промисловості

важкій промисловості

сільському господарству

легкій промисловості

справа «Українського національного центру»

справа «Спілки визволення України»

Шахтинська справа

Справа Промпартії

комплекс заходів, спрямованих на припинення селянської боротьби

комплекс заходів, спрямованих на стимулювання промислового виробництва

процес прискореного будівництва підприємств важкої промисловості та машинобудування

процес відновлення легкої промисловості, що постраждала від заходів НЕПУ