У великому місті жило двоє маленьких дітей. Вони не були братом і сестрою, та любили одне одного, як брат і сестра, їхні батьки жили в мансардах двох суміжних будинків.
Батьки часто дозволяли хлопчикові й дівчинці ходити в гості одне до одного по даху і сидіти на маленькій лавочці під виноградом. Там вони так чудово гралися!
Ай! — раптом скрикнула Герда — Мене щось кольнуло в серце, і щось упало в око!
Дзеркало чорта мало незвичайну властивість — все хороше і прекрасне зменшувалося в ньому до неможливого, а все негідне і погане виступало чіткіше і здавалося ще гіршим.
Скалки дзеркала наробили більше нещастя, ніж само дзеркало. Вони потрапляли в око людині, там і залишалися. Людина з такою скалкою в очах бачила все навиворіт або тільки хороше, бо кожна скалочка мала ту саму силу, як і ціле дзеркало.
У розпалі розваг на майдані з’явилися великі сани, пофарбовані в сріблястий колір. У них сиділа людина в хутряній сріблястій шапці, закутана в сріблясту хутряну шубу. Це була Снігова Королева
Снігова Королева посадила Герду до себе в сани і загорнула своєю шубою. Дівчинка ніби опустилася в сніговий замет.
Після двох поцілунків Кай забув про все на світі
Герда не вірила у смерть Кая
Герда скинула свої рожеві черевички, найдорожчу річ, яка в неї була, і кинула їх у річку. Але черевички впали якраз коло берега, і хвилі відразу винесли їх на землю.
Бабуся, яка знала чари, пригостила Герду смачними яблуками
Лілії допомогли пригадати Герді все те, про що вона забула
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома