Географічне положення, історія формування та природа Одещини

1941

1932

1954

1938

Кіровоградською

Вінницькою

Миколаївською

Черкаською

до Османської імперії

до Російської імперії

до Князівства Литовського

до Молдовського князівства

46°29′08″ пд. ш. 30°44′36″ сх. д.

46°29′08″ пн. ш. 30°44′36″ сх. д.

46°29′08″ пн. ш. 30°44′36″ зх. д.

46°29′08″ пд. ш. 30°44′36″ зх. д.

Український щит

Причорноморська западина

Складчаста зона Добруджі

Придобруджинський прогин

Більша частина області лежить на Причорноморській низовині, на північ і північний захід Одещини заходять відроги Подільської височини. Поверхня здебільшого рівнинна, з нахилом з північного заходу на південний схід, до узбережжя Чорного моря. 

На лівобережжі нижнього Дунаю і в долині між Кілійським гирлом та Дністровським лиманом є чимало озер, серед них прісноводні — Кагул, Ялпуг, Катлабух і Китай та солоні — Сасик (Кундук), Шагани, Алібей, Бурнас і Будацьке. 

Північна частина області розташована у лісостеповій зоні України, середня і південна — у степовій.

Близько 70 % території Одещини вкривають попільнякові (підзолисті) ґрунти, 15 % — болотяні й торфово-болотяні ґрунти

заплавних

карстових

тектонічних

загатних

Дунаю

Дніпра

Дністра

Південного Бугу

Сірі лісові ґрунти — тип ґрунтів, що формуються головним чином під лісами (переважно листяними) з трав'янистим покривом в умовах континентального, помірно вологого клімату.

Чорноземи південні — сформовані у південній частині степу ґрунти, що характеризуються ослабленим гумусонакопиченням, зменшеною грубизною гумусового горизонту, високим заляганням карбонатних виділень, наявністю гіпсових новоутворень 

Чорноземи звичайні - ґрунти, що сформувалися під різнотравно-ковилово-костричевою рослинністю на плато і схилах вододілів, лесових терасах на лесових породах і червоно-бурих глинах.

Кашта́нові ґрунти́ — ґрунти, поширені в умовах сухих причорноморських та присиваських степів. Сформувалися на сухих степових ділянках в умовах недостатнього зволоження і бідної рослинності.

Дунайський біосферний заповідник - більша частина території заповідника розташована у північно-східній частині дельти Дунаю (Рамсарські водно-болотних угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як місця перебування водоплавних птахів).

Михайлопільський (Михайлопільський яр) —ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Україні. Знаходиться в пониззі річки Дністер. Розташований у межах Білгород-Дністровського,

 Біляївського та Овідіопольського районів.

Національний природний парк «Тузловські лимани» лежить у межиріччі Дунаю та Дністра і являє собою групу витягнутих уздовж морського узбережжя мілководних лиманів. В парку понад 40 видів рідкісних видів птахів, які входять і до української, і до міжнародної Червоної книги

Коса Стрілка — ентомологічний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у Болградському районі Одеської області, поблизу села Каракурт.

Найбільше розповсюджені тверді нерудні корисні копалини місцевого значення – піски, суглинки, гравій, галька, граніти, які використовуються як будівельні матеріали або ж сировина для їх виробництва.

Крім родовищ ртуті, свинцю, цинку та міді  наявні поклади солей, каолінів, бурого вугілля, алунітів, баритів, будівельних матеріалів, мінеральних фарб, сировини для цементної промисловості тощо.

На території області зосереджені унікальні лісові ресурси та значні запаси деревини. Сумарні запаси деревини становлять понад 25% обсягу продукції всього лісового господарства в Україні.

На території області налічується п’ять родовищ мінеральних вод: Одеське (м.Одеса), Куяльницьке (Біляївський р-н), Сергіївське (Б-Дністровський р-н), Кароліно-Бугазьке (Б-Дністровський р-н) та Чорноморське (Овідіопольський р-н)