Якою була назва держави гетьмана П.Скоропадського?
Коли відбувся гетьманський переворот?
Головою Кабінету Міністрів гетьманського уряду було призначено:
Внутрішня політика Скоропадського була направлена на підтримку...
Якого договору стосується цитований нижче документ?
«Строго таємно. З огляду на сучасний брак харчових продуктів... мир з Україною мусить бути підписаний якнайскоріше... На випадок, якби Україна попросила військової допомоги проти російських максималістів, то таке прохання можливо задовольнити. За це Україна зобов’язується до якнайскорішої поставки хліба...»
За якого політичного режиму періоду національно-визвольних змагань початку XX ст. уведено в обіг грошову купюру, зображену на фото?
Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на запитання.
«Допомагаючи українському урядові в його боротьбі з насильниками та грабіжниками, ці війська [що вступили на територію України] не мають ніяких ворожих нам намірів, оскільки Німеччина та Австро-Угорщина також мають велику потребу, щоб на Україні настав добрий лад і спокійна праця трудящого люду...»
Яку «велику потребу» в Україні мали зазначені вище країни?
Про яке державне утворення йдеться в уривку з історичного джерела:
"Характер державної системи... складно визначити.., найправдоподібніше це мала бути конституційна монархія, відмінна від традиційної самодержавної системи в Росії... її характер визначався... українською історичною традицією..."?
Оцінку якого мирного договору наведено в уривку з історичного джерела:
«Для української держави цей мир... дуже корисний... ним українська держава визнана такими поважними суб'єктами міжнародного права, як центральні держави... "
У якому році для скріплення державних документів використовували печатку, відбиток якої зображено на фото?
Про яку державу йдеться в уривку з історичного джерела?
«Тепер є сприятливі обставини в цьому питанні, завдання створення в Києві Української академії наук бере на себе держава. Завдання це – справа державної ваги й вирішити його не під силу приватному товариству. Участь держави в цій справі, створення Комісії для вироблення законопроекту про заснування Академії на чолі з В. І. Вернадським дасть можливість втілити думку про Академію скоро та найбільш повно...»
У яких містах у жовтні 1918 р. було створено два українських державних університети?
У яких твердженнях йдеться про Павла Скоропадського?
1. У жовтні 1917 р. на з'їзді Вільного козацтва був обраний почесним отаманом.
2. Схилявся до зближення з більшовицькою Росією, задля зміцнення незалежності вдавався до заходів з посилення армії та її адміністративних органів.
3. Був членом УЦР, головою Українського Військового Генерального Комітету, генеральним секретарем військових справ.
4. Очоливши державу, скасував закони й розпорядження Генерального секретаріату і Тимчасового уряду, які стосувалися права власності.
5. У квітні 1918 р. на Всеукраїнському хліборобському конгресі був проголошений гетьманом України.
6.Від листопада 1920 р. керував роботою уряду УНР у Польщі. Згодом перебував в австрії, Угорщині, Швейцарії, а в жовтні 1924 р. оселився в Парижі.
Прочитайте фрагмент історичного документа.
«Союзні місії ставили мені умови, які зводилися до вимог федерації з Росією. Я дуже добре розумів небезпеку, що виникала з подібного політичного домагання, але змагаючись, перш за все, за вищу мету – утримання ладу в державі, яку я збудував, я мусив усупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити федерацію з Росією».
Укажіть фото політичного діяча, який так пояснював своє рішення.
Прочитайте фрагмент історичного документа.
«Союзні місії ставили мені умови, які зводилися до вимог федерації з Росією. Я дуже добре розумів небезпеку, що виникала з подібного політичного домагання, але змагаючись, перш за все, за вищу мету – утримання ладу в державі, яку я збудував, я мусив усупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити федерацію з Росією».
Вимоги «федерації з Росією» висували представники...
Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 4–6.
«Союзні місії ставили мені умови, які зводилися до вимог федерації з Росією. Я дуже добре розумів небезпеку, що виникала з подібного політичного домагання, але змагаючись, перш за все, за вищу мету – утримання ладу в державі, яку я збудував, я мусив усупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити федерацію з Росією».
Що стало наслідком подій, про які йдеться в уривку з історичного документа?
Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 6-8.
«Уряд Речі Посполитої Польської... і уряд Української Народної Республіки... погодилися на такі рішення:
(…)
2) Кордони між Річчю Посполитою Польською та Українською Народною Республікою визначатимуться таким чином: на півночі від Дністра вздовж р. Збруч, а далі уздовж колишнього кордону між Австро-Угорщиною та Росією...
(…)
4) Український уряд зобов'язується не укладати будь-яких міжнародних договорів, спрямованих проти Польщі. Ці ж зобов’язання бере на себе уряд Речі Посполитої Польської стосовно Української Народної Республіки.
(…)
5) Національно-культурні права, які польський уряд надає своїм громадянам української національності, які проживають на території Речі Посполитої Польської, будуть тією ж мірою надані громадянам польської національності, які проживають у межах Української Народної Республіки....
(…)
8) Договір залишається таємним. Його не можна передати третій стороні або публікувати...»
У якому пункті угоди зафіксовано положення, що викликали вкрай різку та негативну реакцію громадських і політичних кіл Західноукраїнської Народної Республіки?
«Німці, увійшовши до Києва, поводяться коректно, але як пани... Обиватель вважає, що справжніми господарями становища є німці, що здійснюється справжня окупація і що ми потрапили в остаточне ярмо... Українці грають сумну роль маріонеток, які привели до своєї країни іноземних поневолювачів…»
Підписання якого договору спричинило ситуацію, описану в уривку джерела?
«Німці, увійшовши до Києва, поводяться коректно, але як пани... Обиватель вважає, що справжніми господарями становища є німці, що здійснюється справжня окупація і що ми потрапили в остаточне ярмо... Українці грають сумну роль маріонеток, які привели до своєї країни іноземних поневолювачів…»
Автор документа, говорячи про «…маріонеток, які привели до своєї країни іноземних поневолювачів», мав на увазі керівників...
«Німці, увійшовши до Києва, поводяться коректно, але як пани... Обиватель вважає, що справжніми господарями становища є німці, що здійснюється справжня окупація і що ми потрапили в остаточне ярмо... Українці грають сумну роль маріонеток, які привели до своєї країни іноземних поневолювачів…»
Із якою метою було укладено договір, що призвів до ситуації, описаної в джерелі?
Установіть послідовність суспільно-політичних подій, описаних в уривках з історичних джерел.
«…У сій хвилі представники українського народу в Галичині всіх політичних напрямів, яких об’єднує один національний ідеал, зібралися в Головну Українську Раду…»
«Цього дня Українська Національна Рада перейняла на себе владу в столичнім місті Львові й на цілій території Української Держави…»
В «Київ залишений був напризволяще… більшовицькі війська, тоді ще більше схожі на банди, незабаром змусили кошмаром своєї «діяльності» забути кошмар і жах дев’ятиденного бомбардування…»
Г «На цій історичній площі столичного міста Києва стоїмо… ми, український народ західноукраїнських земель.., будучи однією кров’ю… з усім народом Української Народної Республіки, хочемо й бажаємо відновити національну державну єдність нашого народу...»
«Німці вважали моє становище поганим і запропонували мені полетіти на аероплані до Одеси (де ще зберігалася моя влада), тому що шляхи всі були відрізані остаточно... Я відхилив цю пропозицію, бо вважав, що повинен досидіти до кінця отут, де уряд і військо, незважаючи на їхнє ставлення до мене», - так оповідає про останні дні свого перебування в Києві...
Хто із зображених діячів став Президентом Української Академії Наук?
Заснування українських гімназій, державних університетів у Києві та Кам’янець-Подільську, відкриття Української академії наук, Національної бібліотеки були складовими національно-культурної політики...
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома