Григір Тютюнник. "Климко"

роман

повість

оповідання

новела

поліцейським на станції

машиністом паровоза ФД

начальником залізничної станції

вахтером на станції

Донецьк

Слов'янськ

Артемівськ

Краматорськ

тітка Килина

тітка Наталя

тітка Таміла

тітка Марина

допомагав по господарству

пішли дощі

захворів

прийшли німці у село

Бо там не було війни

Бо його чекали Наталя Миколаївна й Зульфат

Бо хотів продати сіль

Бо не хотів залишатися у тітки

заблукав у дорозі

його взяли в полон німці

загинув від пострілу

не знав назад дороги

чорнобривців

троянд

мальв

маків

У залізничному бараці

У дядька вдома

У кімнаті на заводі

У сусідській хаті

Бо італійці йшли через село і все позабирали в людей

Бо був великий неврожай

Бо з села не можна було виїжджати, щоб купити харчів

Бо німці спалили село і всі харчі згоріли у пожежі.

у часи Першої світової війни

у часи Другої світової війни

у голодні післявоєнні роки

у часи російсько-української війни

старий швець

тітка Марина

похмурий бородань

дівчина із квітчастою хусткою

Зав'язка

Розвиток дії

Кульмінація

Розв'язка

сином шевця

сином машиніста

сином учительки

круглим сиротою

Щоб їсти усе, що залишилося, з сіллю

Щоб продавати її

Щоб обміняти її на харчи

9

12

11

8

сала

пляшку молока

буханку хліба

банку консерви

прокляття війни

возвеличення любові

уславлення доброти

уславлення милосердя, чуйності

розповідь про життя Климка