ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО "МАРУСЯ"

Основ'яненко - псевдонім письменника

Жанр твору "Маруся"

Тема твору "Маруся" (дві відповіді)

Про кого у творі говориться «був парень на усе село, де жив. Батьковi i матерi слухняний, старшим себе покiрний, меж товариством друзяка, нi пiвслова нiколи не збрехав, горiлки не впивавсь i п'яниць не терпiв, з ледачими не водивсь, а до церкви? Так хочби i маленький празник, тiльки пiп у дзвiн — вiн вже й там: свiчечку обмiнить, старцям грошенят роздасть i приньметься за дiло; коли прочує яку бiднiсть, надiлить по своїйсилi i совiт добрий дасть»?

Про кого у творі говориться «[була] доброю, роботящою, хазяйкою слухняною; i що було Наум нi забажа, що нi задума, /…/ночi не поспить, усюди старається, б'ється i вже зробить i достане, чого мужиковi хотiлось».

Який вислів найкраще характеризує Г. Квітку-Основ′яненка?

Г. Квітка-Основ’яненко є представником напряму:

Оберіть правильні твердження

Григорій Квітка-Основ’яненко 

Чий це портрет?

"Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки, неначе жарнівки, як одна, на ниточці нанизані. Коли, було, заговорить, то усе так звичайно, розумно, так неначе сопілочка заграє стиха, що тільки б її і слухав; а як усміхнеться та очицями поведе, а сама зачервонієте ся, так от неначе шовковою хусточкою обітреть смажнії уста. Коси у неї, як смоль, чорнії та довгі-довгі, аж за коліно; у празник або хоч і в неділеньку так гарно їх повбира, дрібушка за дрібушку та все сама собі запліта; та як покладе їх на голову, поверх скиндячок вінком, та заквітча квітками, кінці у ленти аж геть порозпуска; усі груди так і обнизані добрим намистом з червінцями, так що разків двадцять буде, коли і не більш, а на шиї… та й шия білесенька-білесенька, от як би з крейди чепурненько вистругана; поверх такої-то шиї на чорній бархатці, широкій, так що пальця, мабуть, у два, золотий єднус і у кольці зверху камінець червоненький… так так і сяє! Та як вирядиться у баєву червону юпку, застебнеться під саму душу, щоб нічогісінько не видно було, що незвичайно… вже ж пак не так, як городянські дівчата, що у панів понавчались: цур їм! Зогрішиш тільки, дивлячись на таких!"

Чий це портрет?

"Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки: на виду рум’яний, моторний, звичайний; жупан на ньому синій і китаєва юпка, поясом з аглицької каламайки підперезаний, у тяжинових штанях, чоботи добрі, шкапові, з підковами".

Про кого йдеться в уривку?

"Як же вдрав навприсядку, так ногами до землі не доторкується, – то поповзе навколішки, то через голову перекинеться, скакне, у долошки плесне, свисне, що аж у вухах залящить, та вп’ять в боки, та тропака-тропака, що аж земля гуде; а там стане викидовати ногами, неначе вони йому повиломлювані; а далі підскочить та вп’ять навприсядку, та около Пазьки так кругом і в’ється та приговорює..."

Що зображен в уривку?

"Соловейко стих біля своєї самочки, щоб виспалась хорошенько, не жахаючись; вітерець заснув, і гілочки по садкам, дрімаючи, ледве-ледве колишуться; тільки й чути, що через греблю на лотоках водиця цідиться і мов хто нищечком казку каже, що так і дрімається, а то усюди тихесенько… Аж ось – недовго: зірочка покотилась… далі друга… третя – і поховались у синьому небі, мов у море канули; а прощаючись з землею, трошки сплакнули… от від їх слізоньок пала роса на землю. Канула її крапелька, зашелестіла у аері – і прокинувся вітерець та й поколихав тихенько гілочки по садкам та по ліскам…"

Чий кошик , як "той міхоноша у колядці", носив по базару Василь?

Хто першим зізнався у коханні?

Хто заслав старостів до Марусі?

Чи Наум дав відразу згоду на одруження Марусі та Василя?

Ідея повісті —

Як називається перший прозовий твір у новій літературі, написаний українською мовою?

Описуючи винятковий епізод про пристрасне кохання та смерть головної героїні, автор водночас виходить на широке узагальнення народного життя. Г. Квітка-Основ’яненко в образах Марусі, Василя, Наума зображує ...

Єдина дочка багатого селянина Наума Дрота - це...

Втіленням усіх чеснот, концентрацією найкращих рис характеру українського народу у повісті є ...