Григорій Сковорода Байки (НУШ)

одвічну тему суперечності між трудовим способом життя та паразитичним існуванням.

розкриває любовний трикутник

розкриває душевну спорідненість між героями

оригінальність сюжету

 Тінь яблуні не заважає.

Бери вершину і матимеш середину.

Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.

Не змагай до того, що не дано від природи.

в'їдлива людина

людина, яка любить повеселитися.

людина, яка любить працювати і те, що робить.

людина схожа на тварину.

весела людина.

образ людини, що живе крадіжкою чужого.

людина, яка трудиться постійно.

комаха, яка не дає нікому спокою.

свої афоризми

епіграфи до творів

оповідну частину байки

мораль байки

Київщини

Харківщини

Вінниччинаи

Полтавщини

"Дерево по плодах пізнається"

"Хто труда не докладе, той до добра не дойде"

"Без розуму й за морем погано, а мудрому чоловікові весь світ - рідний край"

"Мудра людина, яка у природженому ділі трудиться"

Працелюбом

Каменярем

Великим Сонцепоклонником

мандрівним філософом

про літання

про повзання

про лікування

про плавання

дуб

ясен

береза

клен

бо його спів нагадував кумкання жаб

борін зовні нагадував жабу

бо був зеленого кольору

бо він був другом жаб

жабур

жабеня

жабисько

зеленка

кожна праця корисна

людину судять за вчинками, а не за зовнішністю

мистецтво доступне не кожному

треба знайти працю, яка приносить задоволення

Необхідність збирати запаси на зиму.

Засудження лінощів у навчанні.

Уславлення «сродної праці» як потреби людини.

Важливість подорожей для розвитку розуму.

Працьовиту, але бідну людину.

Людину-паразита, що живе чужим коштом.

Мудрого вчителя та наставника.

Захисника слабких та знедолених.

Відпочинок у вуликy.

Сам процес збирання меду (праця).

Схвалення з боку Шершня.

 Перемога у суперечці.

У здобутті високих чинів та посад.

У накопиченні багатства для нащадків.

У можливості нічого не робити.

У житті згідно з власними природними нахилами.

 Слід уникати спілкування з тими, хто заздрить вашим успіхам

Птахи мають триматися своєї зграї

 Справжню майстерність та талант неможливо замінити зовнішнім імітуванням

 Краса голосу важливіша за зовнішній вигляд

 Той, хто має багато меду та золота

Той, кого всі хвалять за голос

 Той, хто вміє літати вище за всіх

 Той, хто займається улюбленою («сродною») справою і задоволений малим

 У байці «Бджола і Шершень» головна думка полягає в тому, що праця має бути природною потребою («сродною»), а не лише засобом для виживання.

 Шершень уособлює людей, які присвячують життя творчості та науці, попри критику оточуючих.

Черепаха в розмові з Орлом стверджує, що літати — це її найбільша мрія, і вона готова на будь-який ризик заради цього.

Орел пояснює Черепасі, що справжнє щастя — це не політ, а життя згідно зі своєю природою, навіть якщо воно здається приземленим.

У байці «Ворона і Чиж» силою байки є прислів'я "Дерево пізнається з плоду".

 Григорій Сковорода називає повчальну частину своїх байок словом «Мораль».

невеликий ліро-епічний віршований твір із драматично напруженим сюжетом, фантастичними, історичними або легендарними мотивами

унікальний жанр українського народного ліро-епічного мистецтва, пісня-розповідь про героїчні події, соціально-побутове життя чи козацьку боротьбу XVI–XVIII століть

великий, переважно віршований ліро-епічний твір, у якому значні події та яскраві характери поєднуються з глибокими особистими переживаннями автора

невеликий, найчастіше віршований алегоричний твір повчального характеру, у якому висміюються людські вади або суспільні недоліки

лише віршовану форму

лише прозову форму

силу і мораль, яка більша за обсягом

прозову форму, мораль називається "силою", яка нагадує уривок із філософського трактату

про змагання з бігу

про плавання

про літання

про лікування

"Байки Харківські"

"Байки Черкаські"

"Байки Київські"

"Байки Сумські"

гіпербола

порівняння

антитеза

алегорія

"Бджола і Шершень"

"Ворона й Чиж"

"Орел і Черепаха"