Громадянське суспільство і держави. Демократичні цінності та інститути

Сфера самостійної та вільної діяльності громадян і їхніх об'єднань, що захищає їхні інтереси і не залежить від держави.

Сукупність міжнародних організацій та дипломатичних представництв.

Сукупність усіх державних органів та установ, що управляють країною.

Сфера приватного бізнесу та підприємницької діяльності.

Національний банк України.

Благодійний фонд, який збирає кошти на допомогу військовим.

Міністерство освіти і науки.

Політична партія, що бере участь у виборах.

Функція захисту приватних інтересів.

Економічна функція.

Контролююча (стримуюча) функція.

Соціалізуюча функція.

Право монарха на абсолютну владу.

Право лише однієї партії на управління державою.

Верховенство права (Rule of Law).

Відсутність виборів на всій території країни.

Конституційний суд.

Парламент (Верховна Рада).

Референдум (всенародне опитування з важливого питання).

Міністерство фінансів.

Громадяни обирають своїх представників (депутатів), які ухвалюють рішення від їхнього імені.

Громадяни прямо голосують за кожен закон і рішення.

Рішення приймаються лише через голосування в місцевих громадах.

Усі рішення ухвалюються одноосібно лідером держави.

Толерантність.

Свобода.

Повага.

Рівність.

Передача всієї влади регіональним органам самоврядування.

Контроль усіх засобів масової інформації державою.

Співіснування та конкуренція різних політичних ідеологій, партій та поглядів.

Створення єдиної загальнонаціональної політичної партії.

Влада має право ухвалювати будь-які рішення, не повідомляючи про них громадянам.

Тільки парламент має право знати про рішення виконавчої влади.

Державні органи мають звітувати перед суспільством про свою діяльність та фінанси, і громадяни мають право знати про це.

Державні службовці повинні діяти таємно, щоб уникнути критики.

Держава має монопольне право на легітимне примусове владарювання (застосування сили), а громадянське суспільство ґрунтується на добровільних об'єднаннях.

Держава займається виключно економікою, а громадянське суспільство – культурою.

Громадянське суспільство є вторинним і повністю контролюється державою.

Держава існує лише у великих країнах, а громадянське суспільство – у малих.

Меншість не має права висловлювати свою думку публічно.

Меншість може ігнорувати закони, ухвалені більшістю.

Меншість завжди має право вето на рішення більшості.

Рішення ухвалюються більшістю, але права, свободи та інтереси меншин мають бути захищені законом і не порушуватися.

Вони не мають права критикувати владу, щоб не дестабілізувати суспільство.

Вони виконують роль "четвертої влади", інформуючи громадян, контролюючи дії влади та формуючи громадську думку.

Вони повинні бути повністю підконтрольні уряду для забезпечення єдності думок.

Вони повинні публікувати лише розважальний контент і уникати політичних тем.