Групи сполучників (за значенням, вживанням, за будовою)

Перший хлопець на селі, а село у два двори.

Наука в щасті прикрашає, а в нещасті утішає.

Не роками старість гарна, а ділами.

Вір своїм очам, а не чужим речам.

Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує.

Недаром говориться, що діло майстра боїться.

Ті пісні любі, що несуть радість межи люди.

Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться.

Що

Ніби

Аби

Як

Простий, одиничний

Складний, одиничний

Одиничний, складений

Одиничний, похідний

Але, мов, як, щойно, якщо

Бо, тому що, якби, оскільки

Коли, як, хай, незважаючи на те що

так що, неначе, перед тим як

ні...ні, аби, і, але

Мислив я, що кожне серце має інший ритм одмінний.

Як дбаєш, так і маєш.

Ні зір, ні сонця, ні весни без краю рідного немає.

Коли вже народився ти поетом, за все відповідай у цім житті.

Або перемогу добути, або дома не бути.

На узліссі і гарно,і тихо.

Або, так що, дарма що, якби

А, і, та, чи

Незважаючи на те що, але , проте,не тільки ...але й

Дарма що, а, зате

Оскільки, однак, хоч

Або, якщо, якби

Та, чи...чи, щоб

Дарма що, не так ...як, тому що

Зате, проте, щойно

Сполучник - це службова частина мови, що поєднує однорідні члени речення та частини складного речення.

За значенням сполучники поділяються на сполучники сурядності та підрядності.

.Сполучники сурядності поділяються на єднальні, протиставні та розділові.

Сполучники мають лексичне значення і є членами речення.

За вживанням сполучники можуть бути неповторюваними, повторюваними та парними.

Складні сполучники пишуться окремо.

Складені сполучники пишуться окремо.