Художні особливості твору “Климко” Григора Тютюнника. Мова персонажів як засіб їх характеристики

найменша художня подробиця: елемент портрету чи пейзажу, окремий предмет, психологічний рух;

художнє означення предмета або події, що допомагає виразити сутність та надає емоційну характеристику;

це засіб літератури, в якому використовується неодноразове повторення деяких слів або навіть виразів з метою підкреслення їхньої важливості;  

це засіб літератури, в якому спостерігається поступове нарощення або навпаки пригнічення емоційного значення.

перебільшення дійсних фактів;

навмисне вживання слів у їхньому непрямому значенні;

доповнює й поглиблює художній образ;

зміна порядку слів, до якого ми так звикли.

символ виживання

символ незнищенності краси

символ гіркого сирітського дитинства

символ бідності, відчуття захищеності від жорстокості світу, спогад про дядька Кирила, довоєнного дитинства

босі ноги

сіль

діжурка

чорнобривці

 чорнобривці

босі ноги

сіль 

хустка

хустка

трояндова сукня

 чорнобривці

сіль 

відчуття захищеності від жорстокості світу;

живу нитку пам'яті;

незнищенність краси;

виживання.

 чорнобривці;

босі ноги;

діжурка;

картопля.

тітка Марина;

аптекар;

Наталя Миколаївна;

дядько Кирило.

про те, що вона проста селянка;

про те, що вона освічена жінка;

про те, що вона погано знає мову;

про те, що вона міщанка.

у тітки Марини

у дружини аптекаря

у Наталі Миколаївни

у Зульфата

наявність ліричних відступів;

екскурсів з воєнного часу в довоєнний і невизначеного фіналу;

зв’язок з народознавством;

розмірковування хлопчика над власними вчинками, поведінкою інших людей.