І. С. Нечуй-Левицький "Кайдашева сім'я"

Нечуй

Нечуй-Левицький

Левицький

найкращою оздобою українського письменства

всеобіймаючим оком України

ареною людських пристрастей

світлою незайманою квіткою народного письменства

І. Франко

Панас Мирний

Пантелеймон Куліш

Іван Котляревський

Т. Шевченко

Пісках

Полтаві

Хмарищі

Семигорах

Довбушів

Мазурів

Хрущів

Берків

складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання

 зображення трагічного кохання

зображення трагічної долі людини в радянському тоталітарному режимі

зображення життя українського села в пореформену добу з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини

часи козаччини

пореформений період

часи кріпацтва

період реакції

мотовило

борщ

курку

пісню

сміття

 „... під її солодкими словами ховається гіркий полин”

„... ходить по хаті, полум’ям... дише, а з носа гонить дим кужелем”

„На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне,

то од її очей молоко кисне”

 „... гордо сиділа на своїй скрині, як цар на престолі”

 „... попаді й небагаті панії частували її в покоях, садовили поруч із собою на

стільці, як потрібну людину...”

баби Палажки

баби Параски

Марусі

Мотрі

Мелашки

„Ну, невеличка поміч буде мені з такої невістки. Для неї ще б тільки на припічку

кашу їсти”

„Дуже гарна невісточка буде: роботяща, слухняна, не така, як Мотря”

„Бідність та й тільки, багато чому треба буде вчити, бо молода занадто”

„Цією невісткою можна буде володати, звична на велику сім’ю робити – діточок

в хаті, як у вулику”

 „Вона слова проти не скаже, бо звикла на сім’ю робити, панські буряки сапати”

на другий

на четвертий

через місяць

через тиждень

не ділили взагалі

 через те, що Кайдашенки хотіли поділити город

коли Мотря з Мелашкою сварилися, то Кайдашенки вирішили не встрявати в

бійку

коли вирішували питання з грушею

 коли Карпо відділяв хату, а Лаврін йому допомагав

коли Мотрин син розбив кухля і жінки почали сварку

Карпу

Лаврінові

Мелашці

Кайдашу

Кайдашисі

Карпо

баба Палажка

Кайдашиха

баба Параска

Лаврін

сім’ї молодих Кайданів помирилисью, бо груша всохла;

сім’ї молодих Кайданів почали битися ще більше, бо груша

розрослась і добре родила;

 сім’ї молодих Кайданів то сварилися, то мирилися;

 сім’ї молодих Кайданів роз’їхалися по різних селах;

сім’ї молодих Кайданів розпалися.

шляхом уведення ліричних відступів, які уповільнюють дію;

чергуючи напружені діалоги зі спокійною розповіддю;

використовуючи прийом градації;

 інтригуючи читача;

за рахунок екскурсів у минуле.

 релігійність;

 етнографізм;

реальність;

національність;

 народність;

гуманність.

 експресіонізму;

сентименталізму;

натуралізму;

романтизму;

символізму;

реалізму.

 лицемірність;

невігластво;

сварливість;

брехливість;

показна улесливість

марнотратство.

працьовитість

співучість

енергійність

непокірливість

лагідність

мовчазність

заздрісність

доброта

затурканість

сльозливість

лагідність

терплячість

„широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця”;

„широкий у плечах, з батьківськими карими очима, з блідуватим лицем”;

 „тонкі пружки його тонкого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве”;

 „гострі темні очі були ніби сердиті”;

„був дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню”;

 „Він був схожий з виду на матір”.

"Як я з нею не оженюся, то в Росі утоплюся "

"Він ніколи не сміявся гаразд, як сміються люди"

"...коли б ти була зозулею в гаю, то я б тебе і там упіймав би"

"Ще хлопцем прищепив своїми руками щепу на старому пні. ...Батько подарував ту грушу на багату кутю"

"чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий посіпака"

"він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала... "

"брови, як шнурочки, моргне , ніби вогнем сипле"

"Ходить так легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить"

"висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем"

"Вона вміла дуже добре куховарити...Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства"

"і гарна , і трохи бриклива, і в неї серце з перцем"

"До природної звичайності української селянки в неї пристало щось уже дуже солодке, аж нудне "

одруження Лавріна – одруження Карпа – смерть Кайдаша – всихання груші

всихання груші – одруження Карпа – смерть Кайдаша – одруження Лавріна

одруження Карпа – одруження Лавріна – смерть Кайдаша – всихання груші

всихання груші – одруження Лавріна - смерть Кайдаша - одруження Карпа

А соціально-психологічний роман;

Б ліро-епічний роман;

В психологічну новелу;

Г соціально-побутову повість.

коли свекруха не дала їй тонкого полотна на сорочки

як почула, що Кайдашиха розповідала про неї неправду кумі

коли всі висловили невдоволення недобрим борщем і Лаврін зліпив із невдалого хліба коника

як Карпо зробив їй зауваженя, бо вона (зі слів матері) нічого не робить

здорові, як кулаки, та солодкі, як мед, груші

пухку паляницю

монети

вареники із суницями та полуницями

зароблені гроші пропивав у шинку

зароблені гроші програвав у карти

віддавав зароблені гроші в борг і забував про них

любив позалицятися до чужих молодиць

обрамлення

елементів вертепу

кількох кульмінацій

змішування часів

Богуслав

Рось

Семигори

Ніжин

Бієвці

"це повість,у якій крізь сміх пробиваються сльози"

"енциклопедія народознавства"

"арена людських пристрастей"

Сюжет розгортається за принципом нагнітання епізодів і сцен. Діалоги «рухають» сюжет, у них розкриваються характери персонажів.

"найкраща оздоба українського письменства"

"широкий та вільний розмах думки"