I. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ. КУЛЬТУРА І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ у 1917-1920 роках

Здійснення перевороту Павла Скоропадського та утвердження гетьманату відбулося 29 квітня 1918 р., тобто через 1 рік і 29 днів після проголошення Української Народної Республіки.

За 5 днів до ухвалення і проголошення тексту I Універсалу був створений український уряд - Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради.

13-14 листопада 1918 р. в історії України відбулося кілька важливих подій: проголошення Українською Національною Радою Західно-Української Народної Республіки та видання Павлом Скоропадським грамоти про федерацію Української Держави з небільшовицькою Росією.

24 листопада 1918 р. відбулося урочисте відкриття Української академії наук, а також ухвалення Раднаркомом УСРР закону "Про відокремлення церкви від держави і школи від церкви".

12 грудня 1917 р. Центральний Виконавчий Комітет Рад України утворив уряд радянської Української Народної Республіки - Народний Секретаріат, до складу якого ввійшли Євгенія Бош, Володимир Затонський, Микола Скрипник, Федір Сергєєв (Артем), Василь Шахрай та інші діячі більшовизму.

Головою Ради Міністрів уряду проголошеної Павлом Скоропадським Української Держави — призначено Дмитра Дорошенка, відомого громадсько-політичного діяча та науковця-історика.

Президентом проголошеної 13 листопада 1918 р. Західно-Української Народної Республіки став Євген Петрушевич, який після проголошення Акта злуки ЗУНР і УНР увійшов до складу Директорії УНР, а пізніше отримав повноваження диктатора Західної Області УНР.

У 1919 р. утворено Державну українську мандрівну капелу (абревіатурою -"ДУМКА"), першим керівником якої став відомий педагог та хоровий диригент Нестор Городовенко.

Державний Секретаріат це найвищий виконавчий орган УСРР, утворений у січні 1919 р. шляхом реорганізації Тимчасового робітничого селянського уряду України.

Упродовж свого існування Українська Центральна Рада видала чотири Маніфести - збірники найважливіших законів, що визначали основи внутрішньої і зовнішньої політики тогочасної України.

В умовах компромісу з польськими військами уряд Західно-Української Народної Республіки розпочав формування власних збройних сил - Червоної Української Галицької Армії.

Після остаточного встановлення радянської влади в УСРР розгорнулася політика лікнепу, що полягала в одержавленні промисловості, впровадженні продовольчої розкладки та загальної трудової повинності, здійсненні масових репресій.

27 січня (9 лютого) 1918 р. між Українською Народною Республікою і державами Четвертого союзу у місті Брест-Литовськ підписаний мирний договір, що поклав початок міжнародно-правовому визнанню України як незалежної держави.

18 березня 1921 р. Польща, з одного боку, і РСФРР та УСРР, з другого, підписали у Варшаві мирний договір, згідно з умовами якого Польща визнавала існування Української Соціалістичної Радянської Республіки, а натомість отримувала значну частину західноукраїнських територій, зокрема Буковину і Закарпаття.

16 січня 1918 р. під станцією Крути нашвидкуруч зібраний загін, що складався зі студентів, гімназистів-старшокласників та військових курсантів, перепинив шлях більшовицьким військам і ціною власних життів затримав наступ військ Михайла Муравйова на столицю УНР Київ.

У період Української Держави у Києві відкрито перший на Наддніпрянщині пам'ятник Тарасові Шевченку, що його автором є скульптор Іван Кавалерідзе.

9 січня 1918 р. Українська Центральна Рада ухвалила текст IV Універсалу, який визначав, що "... однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу..."

Прийшовши до влади внаслідок перевороту 29 квітня 1918 р., Павло Скоропадський видав "Грамоту до всього українського народу" та закон "Про тимчасовий державний устрій України" - основні документи, що визначали подальший розвиток новоствореної Української Держави.

Конституційні основи Західно-Української Народної Республіки регламентував "Маніфест Державного Секретаріату до українського народу", прийнятий 13 листопада 1918 р.

Помітною течією в поезії періоду Української революції був романтизм, зокрема, події воєнних років яскраво змальовані в автобіографічній збірці Володимира Сосюри "Сонячні кларнети".