Іменник як частина мови:загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Неправильно визначено синтасичну роль іменників. ( цифра позначає попереднє слово)

Цілую всі ліси(1). Спасибі скрипалю(2).

Він добре вам зіграв колись мою присутність(3).

Я дерево(4), я сніг(5), я все, що я люблю.

І, може, це і є моя найвища сутність(6)( Л. Костенко).

Правильно визначено синтаксичну роль іменників (цифра позначає попереднє слово)

Над шляхом(1), при долині(2), біля старого граба(3),

де біла-біла хатка(4) стоїть на самоті,

живе там дід та баба, і курочка(5) в них ряба,

вона, мабуть, несе їм яєчка(6) золоті(Л. Костенко)

Виділений у реченні" Шипшина важко віддає плоди.

Вона людей хапає за рукава" іменник ужитий у

Виділений у реченні "Старенька груша дихає на пальці,

їй, певно, сняться повні жмені груш".іменник ужитий у

Синтаксичну роль підмета у вірші

Спинюся я

і довго буду слухать,

як бродить серпень по землі моїй.

Ще над Дніпром клубочиться задуха,

і пахне степом сизий деревій.

Та верби похилилися додолу,

червоні ружі зблідли на виду,

бо вже погналось перекотиполе

за літом – по гарячому сліду (Л. Костенко)

 виконують

Виділений у реченні "Сосновий ліс перебирає струни,

Рокоче тиша на глухих басах" іменник ужитий у

У вірші вжито іменників

Пишу листи на акварелях осені

І з вітром відпускаю у політ.

Стара верба над берегами босими

Пряде клубок печалі журавлів(Л. Костенко)

У реченнях "Відлітайте, дерева. Прощай, нетутешня пташко" іменники вжиті в

Однорідні додатки, виражені іменниками, ужито в реченні, позначеному цифрою

Чарівний світ! В словах не передати…

Цвіте природа і співає все.

Й самому хочеться від радості співати.

Світ стільки щастя й радості несе.(1)

В моїм саду цвітуть чарівно вишні.

Над ними бджоли і джмелі гудуть.(2)

Такі дерева гарні, білі, пишні,

Немов танок тихесенький ведуть(3) (Н. Красоткіна)

Іменників, що мають форму називного відмінка однини, ужитих у вірші , є

Ще пахне сіно. Ще рояться оси.

Ще у дуплянках солодко медам.

А вже вночі навшпиньки ходить осінь

і полум'я жоржин задмухує садам (Л. Костенко)

Іменник у формі орудного відмінка є в реченні

Іменник у формі місцевого відмінка є в реченнях, окрім