Інфекції

Хворий В., 24 років, поступив в клініку на 4-й день хвороби зі скаргами на загальну слабкість, озноб, головний біль, підвищення температури до 38,5°С, біль у м’язах і животі, нудоту, кашель, висипку навколо суглобів. Під час огляду стан середньої тяжкості, температура 38,5°С. Яскрава гіперемія обличчя, шиї, долонь і стоп. Обличчя одутловате, блідість носогубного трикутника, склерит. Спостерігається висипка на бокових поверхнях грудної клітки, на стегнах. Великі суглоби гіперемійовані, припухлі. Слизова зіву гіперемійована, мигдалики збільшені, підщелепний лімфаденіт, язик “малиновий”. При пальпації живота біль в правій половині, рідкі випорожнення. Найбільш інформативними методами діагностики при цьому захворюванні є:

Хворий 25 років захворів гостро, після ознобу температура  підвищилась до 38,0°С, була блювота два рази, з’явився помірний  біль в горлі при ковтанні, в животі, колінних та ліктьових суглобах.  На 4-й день приєдналась легка жовтушність склер та шкіри,  потемніла сеча, на шкірі бокових поверхонь тулубу, верхніх та  нижніх кінцівок з’явилась дрібноплямиста яскраво-рожева висипка,  яка згущається в природних складках. Збільшена печінка, язик  обкладений, “малиновий”, дрібні лімфовузли. Попередній діагноз:

Пацієнтка 47 р. звернулася до лікаря із скаргами на підвищення  температури, болі у животі, суглобах, рідкі випорожнення. При  огляді шкіра звичайного кольору, є розеольозно-папульозна  висипка на кінцівках, живіт болючий в ілеоцекальній ділянці,  симптоми подразнення очеревини сумнівні, суглоби не змінені.  Випорожнення рідкі з домішками слизу. Ваш попередній діагноз?

Хворий 19 років занедужав гостро, коли підвищилася температура  до 39,2°С, з'явилося покахикування, закладеність носа, нежить,  болю в м'язах, суглобах. На 3-й день хвороби приєдналася дрібний  зливний висип на тулубі, кінцівках, гіперемія й набряклість кистей і  стіп. При обстеженні виявлені генералізована лімфаденопатія,  гіперемія мигдалин, збільшена печінка. Передбачуваний діагноз?

Хворий 21 року, відзначив підвищення Т до 39,2°С, слабість,  головний біль, болі в горлі, м'язах, суглобах і животі, нудоту, була  однократна блювота. На 3 день болю в животі підсилилися й стали  чітко локалізуватися в правій здухвинній області. З діагнозом  “апендицит” доставлений у хірургічне відділення. При огляді:  гіперемія слизуватої ротоглотки, субіктеричність, печінка +2 см. Оперовано, виявлені змінений апендикс і пакети мезентеріальних  лімфовузлів. Попередній діагноз:

Хворому, 23 років, зроблена апендектомія, після чого зберігався  субфебрилітет, нестійкі випорожнення. З 10-го дня хвороби  температура 39,5°С, озноб, висип, збільшення печінки, помірна  жовтяниця, поліартралгії. Попередній діагноз.

У хворого, 17 років: ангіна, t° 38,2°С, генералізована  лімфаденопатія (першими збільшились шийні лімфатичні вузли, що  розташовані уздовж m. Sternocleіdomastoіdeus), невелика  жовтяниця, гепатоспленомегалія. Попередній діагноз?

Хвора 6 років, звернулася до лікаря зі скаргами на загальну  слабкість, підвищення температури, біль у горлі. Об'єктивно:  слизова оболонка ротоглотки яскраво червона, на мигдаликах – білі нальоти, знімаються легко, виявлені збільшені всі групи  лімфовузлів, 1-3 см у діаметрі, щільні, еластичні, малоболісні, не  спаяні між собою. Печінка збільшена на 3 см, селезінка – на 1 см. В  крові – лейкоцитоз, широкоплазмові лімфоцити – 20%. Ймовірний  діагноз?

Хвора 16 років, звернулася до лікаря зі скаргами на загальну  слабкість, підвищення температури, біль у горлі. Об'єктивно:  слизова оболонка ротоглотки яскраво червона, на мигдаликах – білі нальоти, знімаються легко, виявлені збільшені всі групи  лімфовузлів, 1-3 см у діаметрі, щільні, еластичні, малоболісні, не  спаяні між собою. Печінка збільшена на 3 см, селезінка – на 1 см.  В крові – лейкоцитоз, атипові мононуклеари – 20%. Ймовірний  діагноз?

У хворого 24 років на 4-й день хвороби гостра біль в горлі при  ковтанні, підвищення температури тіла до 38°С. При огляді  мигдалики гіпертрофовані, соковиті. Збільшені підщелепні, шийні  пахвинні лімфовузли. Печінка +2 см, селезінка +3 см. В загальному  анамнезі крові: л. – 14,0•109/л, лімфомоноцитоз, мононуклеарів  24%. Вірогідний діагноз.

Хворий 18 років, поступив в стаціонар зі скаргами на головний біль,  загальну слабкість, підвищення температури до 37,5-38°С протягом  6 днів, біль у горлі. Об’єктивно: збільшені всі групи лімфовузлів, 1-3 см в діаметрі, еластичні, мало болючі, не спаяні між собою. Печінка  збільшена на 3 см, селезінка – на 1 см, в крові – лейкоцитоз,  віроцити – 15%. Вірогідний діагноз?

Хворий 18 років надійшов до стаціонару на 7-й день хвороби зі  скаргами на головний біль, загальну слабкість, підвищення  температури тіла, біль у горлі. Об’єктивно: збільшення всіх груп  лімфовузлів до 1-3 см в діаметрі. Під час пальпації: лімфовузли  щільнуваті, еластичні, малоболісні, не спаяні між собою. На  збільшених мигдаликах - гнійні нашарування. Печінка +3 см. У  крові: лейкоцитоз, відносний лімфомоноцитоз, віроцити -15%. Який  найбільш вірогідний діагноз?

Хворий, 36 років, фермер, захворів поступово. З’явились  нездужання, нерізкий біль в животі, розлади випорожнення ( 8-12  раз на добу). Перебував в одній із країн з жарким кліматом  протягом останніх 2 місяців. t° 36,9°С. При пальпації болючість  живота в здухвинних ділянках. Випорожнення рідкі, з домішками  скловидного слизу, мають вигляд “малинового желе”. Про яке  захворювання потрібно думати?

Студент 22 років, хворіє 3 тижня, занедужав через місяць після  повернення з Ефіопії: з'явилися послаблення стільця, нерізкі болі в  животі. Надалі - випорожнення рясні 10 разів у добу, вигляду  “малинового желе”, приєдналися нападоподібні болі в животі,  більше праворуч, що підсилюються при дефекації. За час хвороби  втратив 6 кг маси тіла. Ваш діагноз?

В інфекційний стаціонар госпіталізований хворий, у якого:  гострий початок захворювання, t° 39,9°С, помірний біль у  горлі, має місце набряк, незначна гіперемія з ціанозом  слизових оболонок ротоглотки, на мигдаликах щільні,  блискучі, сіруватого кольору нальоти, розміщені у вигляді  суцільної плівки, тяжко знімаються, оголюючи поверхню, що  кровоточить. Підщелепні лімфовузли помірно збільшені.  Хворому необхідно призначити:

Хвору К. 20 р. турбує біль у горлі при ковтанні, загальна  слабкість, головний біль. Об’єктивно: t° 39°С, Ps 110 уд/хв.  слизова ротоглотки гіперемійована, мигдалики збільшені в  розмірах, рихлі, покриті нальотом, що легко знімається  шпателем, поверхня після зняття нальоту не кровоточить. Про  яке захворювання необхідно думати?

Хвора 29 років, не щеплена, скаржиться на підвищення  температури до 38°С, головний біль, слабкість, біль в горлі,  яка посилюється при ковтанні. Захворювання почалось гостро  2 дні тому. Об’єктивно: блідість шкіряних покровів. Пульс 110  на хвилину. Тони серця приглушені, особливо перший. Ніжний  систолічний шум. АТ – 100/65 мм рт.ст. Мигдалики, м’яке  піднебіння, язичок набряклі. На поверхні мигдаликів, більше  справа блідо-сіра плівка, яка поширена за їх межу, тяжко  знімається, щільна. Регіонарні лімфовузли збільшені, більше  справа, помірно болючі. Є набряк підшкірної клітковини, який  доходить до середини шиї. Вкажіть найбільш імовірний діагноз?

Хвору 20 р. турбує біль у горлі при ковтанні, загальна  слабкість, головний біль. Об’єктивно: t 39,0°С, Ps 110 уд/хв.  слизова ротоглотки гіперемійована, мигдалики збільшені в  розмірах, рихлі, покриті нальотом, що легко знімається  шпателем, поверхня після зняття нальоту не кровоточить. Про  яке захворювання необхідно думати?

У хворої 18 р. дифтерія ротоглотки, плівчаста форма, тяжкий  перебіг. На 6-й день хвороби з’явився біль у ділянці серця, серцебиття. Ps 120 за хв., систолічний шум на верхівці серця.  На ЕКГ – неповна блокада лівої ніжки пучка Гіса. Про яке  ускладнення треба думати?

Хвора, 49 років, надійшла в клініку зі скаргами на диплопію,  розлад ковтання, слабість у правій руці, нестійкість при ходьбі.  Перераховані скарги виникли через 12 днів після перенесеної  ангіни, що супроводжувалася підвищенням температури до  38°С, невеликими болями в горлі й набряком підшкірної  клітковини шиї. Імовірний діагноз:

У хворої В. 18 р. дифтерія ротоглотки, плівчаста форма,  тяжкий перебіг. На 6 день хвороби з’явився біль у ділянці  серця, серцебиття. Ps – 120 за хв., систолічний шум на  верхівці серця. На ЕКГ- неповна блокада лівої ніжки пучка  Гіса. Про яке ускладнення треба думати?

У хворого В., 35 років, після захворювання, яке супроводжувалося лихоманкою та болями в горлі, виникли  дисфагія, дизартрія, слабкість та порушення рухів в кистях та  стопах, гіпорефлексія, порушення чутливості в кінцівках за  поліневритичним типом. Про яке захворювання слід подумати в  першу чергу?

При бактеріологічному обстеженні за епідемічними показаннями  дітей дитячого дошкільного закладу (контакт з хворим на  дифтерію) виявлено 3 бактеріоносії корінебактерій. Який захід  треба вжити щодо носіїв?

Хвору 20 р. турбує біль у горлі при ковтанні, загальна  слабкість, головний біль. Об’єктивно: t 39,0°С. Ps 110 уд./хв.  слизова ротоглотки гіперемійована, мигдалики збільшені в  розмірах, рихлі, покриті нальотом, що легко знімається  шпателем, поверхня після зняття нальоту не кровоточить. Про  яке захворювання необхідно думати?

У хворого на поширену форму дифтерії гортані на 2-й день  хвороби стан погіршився: наросла слабкість, з’явився біль за  грудиною, блювота. Об’єктивно: хворий адинамічний, блідий,  акроціаноз. Ps 62 за хв. слабкого наповнення. Серцеві тони  приглушені, групові екстрасистоли. АТ-90/40 мм рт.ст. Яке  ускладнення виникло у хворого?

Хворий 23 років поступив на 2-й день захворювання зі  скаргами на слабкість, біль в горлі, що посилюється при  ковтанні, озноб. Стан середньої тяжкості, температура тіла  38,3°С, рота відкриває вільно, в ротоглотці – помірна гіперемія,  невеликий ціаноз слизової оболонки, мигдалики збільшені,  вкриті плівчастим нальотом, який розповсюджується на задню  стінку глотки та язичок. Збільшені передньошийні лімфовузли.  Пульс 88 за 1 хв., АТ 120/60 мм рт.ст. Печінка та селезінка не  збільшені. Попередній діагноз:

У хворого 25 років, температура 38,0°С, біль в горлі.  Мигдалики набряклі, помірно гіперемовані, покриті щільною  сірою плівкою, яка поширена на дужки, язичок. Знімаються  плівки з трудом. Після зняття поверхня кровоточить.  Вірогідний діагноз.

В населеному пункті протягом останніх трьох років відмічається  зростання захворюваності на дифтерію, реєструються окремі  сімейні спалахи. Який із перерахованих заходів може найбільш  ефективно вплинути на епідемічний процес дифтерії і зменшити  захворюваність до поодиноких випадків?

Хвора 29 років захворіла гостро-озноб, головний біль, ломота в  тілі, біль в горлі, температура 38°С. На 2-й день температура  39,5°С, відмітила слабість, запаморочення. В той же день була  оглянута лікарем, який виявив нальоти у вигляді сірих щільних  плівок на обох мигдаликах, збільшення і болючість  підщелепних лімфатичних вузлів. Було запідозрено дифтерію.  Який найбільш ефективний метод верифікації діагнозу?

Жінка 28 років скаржиться на загальну слабість, головний біль,  підвищення температури до 39-40°С, незначний біль у горлі.  Хворіє третій день. Її чоловік хворіє на ангіну слизової 1  роточастки. Об'єктивно: шкіра бліда, губи ціанотичні. Гіперемія  1 зіва з ціанотичним відтінком, набряклі язичок, піднебінні  дужки, мигдалики. На поверхні мигдаликів – суцільні щільні  білуваті з перламутровим відтінком нальоти, які знімаються  шпателем з великим зусиллям, після їх видалення підлегла  слизова оболонка кровоточить. Збільшені підщелепні лімфатичні вузли. Набряк шиї. Тахікардія. АТ – 105/65 мм рт.ст. Який найбільш імовірний діагноз?

Юнак 17 років скаржиться на головний біль, біль у горлі,  підвищену температуру. Хворіє 2 дні. При огляді: стан тяжкий,  температура – 38°С, слизова ротоглотки помірно  гіперемійована, є набряк, плівчасті нашарування на  мигдаликах, піднебінні, язичку знімаються тяжко. Пальпаторно  – підщелепні лімфатичні вузли збільшені, підшкірна клітковина  на шиї набрякла. Ваш попередній діагноз?

Хворий, 15 років, доставлений у лікарню з скаргами на  приступи ядухи, біль у горлі. Об-но: пульс частий. Обличчя  бліде. Відмічається ціаноз губ, носо-губного трикутника.  Дихання затруднене. Вдих супроводжується свистячим шумом.  В диханні приймає участь допоміжна мускулатура. В ротоглотці  – слизова гіперемійована з ціанотичним відтінком. Мигдалики  збільшені, поширені білісувато-сірі плівчасті нашарування, які  тяжко знімаються, оголюючи кровоточиву слизову, погано  розтираються шпателем. У даного хворого ведучим фактором в  розвитку гострої дихальної недостатності є:

Хворий, 24 роки, скаржиться на загальну слабість,  головокружіння, підвищення температури до 37,5°С, болі в  горлі, набряк шиї, збільшення підщелепних лімфовузлів. При  огляді – слизова ротоглотки набрякла та ціанотична,  мигдалики збільшені, вкриті плівками, що поширюються за їх  межі, знімаються тяжко. Який основний механізм розвитку  даного стану?

У хворого 30 років, з болями в горлі, при огляді виявлено:  температура субфебрильна, помірна гіперемія ротоглотки,  збільшений лівий мигдалик, на ньому щільний сіро-білого кольору наліт, який тяжко відділяється, слизова під ним  кровоточить. Збільшений малоболючий регіонарний  підщелепний лімфовузол. Вкажіть попередній діагноз?

На прийом до лікаря звернулася хвора зі скаргами на  підвищення температури до 37,8°С, помірні болі в горлі  протягом 3-х днів. Об'єктивно: кутощелепні лімфовузли  збільшені до 3 см. Піднебінні мигдалини гіпертрофовані,  покриті сірим, гладким нальотом, що розповсюджується на  язичок, передні піднебінні дужки. Який найбільш імовірний діагноз?

У вогнищі дифтерії серед осіб, які спілкувалися із хворим  виявлені носії токсигенних і нетоксигенних штамів, хворою  ангіною з нальотами. Хто з них підлягає госпіталізації в першу  чергу?

Хворий, 25 років, оглянутий ЛОР-лікарем на 4-й день хвороби.  Температура 38,1 С. Скарги на нездужання, помірні болі в  горлі. Об'єктивно: рот відкриває повністю. Слизувата м'якого  піднебіння, дужок, язичка набрякла, незначна гіперемія із  ціанозом. Мигдалини збільшені, покриті сірим щільним  нальотом. Наліт знімається із працею. Зняття нальоту  супроводжується кровотечією. Набряку шиї немає. Куто щелепні лімфовузли збільшені до 2 см. Найбільш імовірний  діагноз?

Хворий 23 років, надійшов на 2-й день хвороби зі скаргами на  слабість, болю в горлі, що підсилюються при ковтанні, озноб.  Стан середньої важкості, Т тіла 38,3°С, рот відкриває вільно, у  ротоглотці – помірна гіперемія, невеликий ціаноз слизуватої  оболонки, мигдалини збільшені, покриті плівчатими нальотами,  що поширюються на задню стінку глотки і язичок. Збільшені  передньошийні лімфовузли. Пульс 88 в 1 хвилину, АТ 120/60  мм рт.ст. Печінка й селезінка не збільшені. Попередній діагноз:

Хвора, 49 років, надійшла в клініку зі скаргами на диплопію,  розлад ковтання, слабість у правій руці, нестійкість при ходьбі.  Перераховані скарги виникли через 12 днів після перенесеної  ангіни, що супроводжувалася підвищенням температури до  38°С, невеликими болями в горлі й набряком підшкірної  клітковини шиї. Імовірний діагноз:

У групі дитячого садка дитина 5 років занедужав дифтерією  мигдалин. Колишні з ним у контакті діти даною інфекцією не  боліли. Який препарат створює несприйнятливість до дифтерії?

Хворий 27 років, надійшов на 3-й день хвороби зі скаргами на  зміну тембру голосу, болю в горлі, виражену слабість, серцебиття. Стан важкий, Т – 38°С, афонія, шкіра бліда,  акроціаноз. Збільшені передньошийні й підщелепні лімфовузли,  набряк підшкірної клітковини до середини шиї. Рот відкриває  вільно, у ротоглотці - плівчасті нальоти, що покривають  мигдалини й поширюються на м'яке небо і язичок, набряк і  ціаноз слизуватої оболонки. Ковтання не порушене, рухливість  м'якого неба збережена. Виражена інспіраторна задишка, ЧД - 32 за 1 хвилину. Пульс - 120 за 1 хвилину, АТ - 110/60 мм  рт.ст. Найбільш імовірна причина важкості стану хворого:

Хворий 23 років, надійшов на 2-ий день хвороби зі скаргами  на слабість, болі в горлі, що підсилюються при ковтанні,  озноб. Стан середньої важкості, Т тіла 38,3°С; рот відкриває  вільно, у ротоглотці – помірна гіперемія, невеликий ціаноз  слизуватої оболонки, мигдалини збільшені, покриті  плівчастими нальотами, що поширюються на задню стінку  глотки і язичок. Збільшені передньошийні лімфовузли. Пульс  88 в 1 хвилину, АТ 120/60 мм рт.ст. Печінка й селезінка не  збільшені. Попередній діагноз:

Хлопчик 7 років захворів 2 тижні тому, коли з’явився нежить.  Приймав краплі в ніс. Звернувся до ЛОР-лікаря з приводу  гнійно-кров’янистих виділень з носа, мацерації крил носа та  верхньої губи.При риноскопії: на носовій перетинці білувато сірі острівці. Слизова ротоглотки не змінена. Яке  захворювання найбільш вірогідне?

Хворий 24-х років скаржиться на загальну слабкість,  запаморочення, підвищення температури до 37,5°С, біль у  горлі, набряк шиї, збільшення підщелепних лімфовузлів.  Об’єктивно: слизова ротоглотки набрякла та ціанотична,  мигдалики збільшені, вкриті плівками, що поширюються за їх  межі, знімаються важко. Який основний механізм розвитку  даного захворювання?

У хворої 58-ми років під час проведення курсу хіміотерапії з  приводу онкологічного захворювання з’явився біль у горлі. При  обстеженні у глотці на мигдаликах, слизовій оболонці виявлені  ділянки некрозу. Багато каріозних зубів. В крові на фоні  лейкопенії майже повністю відсутні нейтрофільні гранулоцити.  Лейкоцити представлені в основному лімфоцитами та  моноцитами. Про яке з перелічених захворювань слід думати?

Хлопчику 5 років, щеплений з порушенням графіку вакцинації.  Скарги на біль у горлі при ковтанні, головний біль, кволість,  лихоманку. Об’єктивно: дитина бліда, збільшені передньошийні  лімфовузли, набряк мигдаликів, їх ціанотична гіперемія, на  мигдаликах наліт сіро-білий, не знімається, при насильному  знятті - мигдалики кровлять. Який діагноз найбільш ймовірний?

Хвора 52 років скаржиться на слабкість, головний біль, високу  температуру до 39,4°С, відчуття розпирання і тупий біль в правій  гомілці. Захворіла гостро день тому. Коли появився сильний озноб,  висока температура, почервоніння на набряк шкіри правої гомілки. Об’єктивно: хворіє епідермофітією правої ступні. Стан середньої  важкості. Шкіра правої гомілки різко гіперемійована, набрякла, є  пухирі діаметром 2-3 см, наповнені прозорою рідиною. Зона  гіперемії різко окреслена у вигляді "язиків полум’я", болюча. Пахові  лімфовузли справа збільшені, болючі. Аналіз крові: лейкоцитоз  12,6•109/л, ШЗЕ – 42 мм/год, еоз. – 0%, пал. – 10%, сегм. – 73%,  лімф. – 11%, мон. – 4%. Вкажіть найбільш імовірний діагноз.

Хвора А., скаржиться на почервоніння шкіри та набряк на правій  щоці. Під час огляду: t° 38,7°С, збільшені і болючі лімфатичні  підщелепні вузли справа, межа між почервонінням і здоровою  шкірою чітка, є пухирці з темною рідиною всередині, пальпація  болюча. Ваш попередній діагноз?

Хвора А., скаржиться на почервоніння шкіри та набряк на правій  щоці. Під час огляду: t-38,7°С, збільшені і болючі лімфатичні  підщелепні вузли справа, межа між почервонінням і здоровою  шкірою чітка, є пухирці з геморагічним вмістом, пальпація болюча.  Ваш попередній діагноз?

20 червня у лікарню потрапив міський мешканець. Хвороба  почалася гостро, з ознобу, підвищення температури до 38- 39°С.  Відмічає кволість, різкий головний біль, нудоту, блювоту, біль у  всьому тілі. Порушення сну. Об`єктивно: гіперемія шкіри обличчя,  шиї, грудної клітки. Менінгеальні знаки позитивні. 12 днів тому повернувся із Сибіру, з лісу. Який найбільш з перерахованих  діагнозів ймовірний?

Хвора 62 років захворіла гостро з підвищенням температури до  39,8°С, ознобу, інтенсивного головного болю, ломоти в тілі. Скарги  на нудоту, одноразову блювоту. Через 18 годин відмітила  збільшення і різку болючість пахвинних лімфовузлів зправа. Ще  через 6 годин з'явились набряк правої гомілки і гіперемія шкіри з  чіткими нерівними контурами. Який найбільш вірогідний діагноз?

Протягом 2-х днів хворий 50 років скаржиться на болючість,  почервоніння шкіри на правій литці. Об’єктивно: температура тіла  38,5°С, збільшені і болючі лімфатичні пахові вузли з правого боку,  шкіра червона, кордони між почервонінням і здоровою шкірою чіткі,  є набряк, пухирці з геморагічною рідиною в середині, пальпація  болюча. Ваш діагноз?

У хворої 58 років, яка тривалий час страждає варикозною хворобою,  хронічним тромбофлебітом нижніх кінцівок, ожирінням 3 ст., після  мікротравми стопи з’явився жар, свербіж шкіри лівої гомілки.  Температура підвищилась до 39,8°С, шкіра гомілки яскраво червоного кольору, гаряча на дотик, зона гіперемії чітко  відокремлена, з нерівними краями, у вигляді язиків полум’я.  Визначаються збільшені помірно болючі пахові лімфатичні вузли.  Поставте діагноз:

Хвора А., скаржиться на почервоніння шкіри та набряк на правій  щоці. Під час огляду: t 38,7°С, збільшені і болючі лімфатичні  підщелепні вузли справа, межа між почервонінням і здоровою  шкірою чітка, є пухирці з геморагічним вмістом, пальпація болюча.  Ваш попередній діагноз?

Хвора 52 років скаржиться на слабкість, високу температуру до  39°С, відчуття розпирання і тупий біль у правій гомілці. Захворіла  гостро день тому, коли з’явився озноб, висока температура,  почервоніння на набряк шкіри правої гомілки. Хворіє епідермофітією  правої ступні. Шкіра правої гомілки різко гіпермована, набрякла, є  пухирі наповнені прозорою рідиною. Зона гіперемії різко окреслена  у вигляді „язиків полум’я", болюча. Збільшені пахвинні лімфовузли  справа, болючі. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз.

Хворий 32 років, скаржиться на прогресуючу м’язову слабкість,  погіршення зору, двоїння предметів, “сітку” перед очима, порушення  ковтання (не може ковтати тверду їжу), спрагу. В перший день  хвороби мав місце однократні рідкі випорожнення без патологічних  домішок, нудота. За 2 доби до початку захворювання був у гостях,  вживав алкоголь, консервовані гриби. Має місце птоз повік, мідріаз,  анізокорія. Тони серця приглушені. Ваш діагноз?

Жінка Л., 65 років, захворіла гостро, через 12 годин після вживання в  їжу консервованих грибів домашнього виготовлення та яєчні, смажену  на салі. З'явились різка слабкість, нудота, дворазове блювання,  «туман» перед очима, розлади ковтання. При огляді: Т – 36,2°С. Птоз.  Мідріаз. Анізокорія. Інспіраторна задишка. Яке захворювання у жінки?

Хвора Н., 37 років, звернулась до лікаря на другий день  захворювання зі скаргами на підвищену втомлюваність, слабкість у  м'язах («ватяні ноги»), порушення зору, сухість у роті. Працює у  туристичному агентстві, часто буває у закордонному відрядженні. Три  дні тому була з друзями на пікніку у лісі, де їла різноманітну їжу  домашнього виготовлення. При огляді: Т – 36,8°С. Блефароптоз.  Мідріаз. Реакція на світло втрачена. Гугнявість. М'яке піднебіння  непорушне. Випорожнень не було дві доби. Що є джерелом інфекції  при цьому захворюванні?

Хворий М., 32 років, поступив у клініку на 3-й день захворювання зі  скаргами на нудоту, відчуття тяжкості у шлунку, блювання, рідкі  випорожнення. Потім з’явились туман перед очима, двоїння предметів,  осиплість голосу, порушення ковтання. На передодні захворювання  вживав в’ялену рибу. Під час огляду: стан вираженої середньої  тяжкості. Порушення активних рухів по типу паралічів.  Спостерігаються також мідріаз, вертикальний ністагм, блефароптоз,  відсутня реакція зіниць на світло. Язик сухий. Метеоризм 2 ст. Які методи лабораторної діагностики використовуються з метою  підтвердження діагнозу хвороби?

Хворий А., 32 років, поступив у клініку на 10-й день захворювання зі  скаргами на порушення зору, утрудненням читання, двоїнням в очах. На передодні захворювання вживав у їжу тушковане м’ясо домашнього приготування. Під час захворювання лікувався у окуліста, але без  ефекту. Під час огляду стан задовільний. Мідріаз. Вертикальний  ністагм. Які заходи треба провести, щоб попередити захворювання?

Хворий 25 років поступив зі скаргами на двоїння в очах, зниження  зору, утруднене дихання. Захворів гостро 12 годин тому. Напередодні  захворювання вживав у їжу гриби домашнього консервування. При  об'єктивному обстеженні відзначаються: блідість, широкі зіниці зі  слабкою реакцією на світло, сухість у роті, порушення ковтання,  брадикардія, брадипное, метеоризм, затримка випорожнень. М'язова  сила різко знижена. Діагноз?

Хворий 24 років захворів гостро через 16 годин після вживання  в’яленої риби. Була нудота, блювота, кволість, млявість, подвоєння в  очах. Об'єктивно: зниження м’язового тонусу, анізокорія, мляві  глотковий та сухожильний рефлекси. Який найбільш імовірний  діагноз?

Геолог 36 років госпіталізований у лікарню на другий день хвороби зі  скаргами на загальну слабість, сухість у роті, двоїння предметів і сітку  перед очима. Напередодні вживав консервоване м’ясо домашнього  виготовлення. Об'єктивно: двобічний птоз, розширення зіниць,  параліч акомодації, порушення конвергенції. Слизова рота суха,  ковтання затруднене, голос сиплий, дизартрія. Живіт м’який, дещо  здутий, стільця і сечовиділення не було 24 години. Які причини запору?

Хвора 45 років госпіталізована на 2-й день хвороби зі скаргами на  слабість, двоїння в очах, сухість в роті, закрепи. За 3 дні до  захворювання їла копчену свинину домашнього приготування. При  огляді шкірні покриви бліді, свідомість ясна. Температура – 37,2°С;  пульс – 68 за хв., АТ – 120/80 мм рт.ст. Зіниці розширені, реакція на  світло сповільнена, птоз, горизонтальний ністагм. Парез м'якого  піднебіння справа. Чутливість не порушена. Менінгеальних симптомів  немає. Найефективнішим лікуванням хворій буде:

Хворий 30 років за 3 доби перед госпіталізацією їв м’ясо домашнього  копчення. Працював, але відчував наростаючу слабкість, нудоту, до  лікаря не звертався. В день огляду скарги на сухість в роті, зміни  голосу, погіршення зору: подвоєння предметів, нечіткі контури, запор.  Який першочерговий метод лікування?

Хвора К., 35 років, поступила в лікарню на 3-й день хвороби з  скаргами на слабкість, подвоєння у очах, зниження гостроти зору,  порушення ковтання. Захворювання почалось з нудоти, двократного  блювання, послаблення стільця. Напередодні їла консервовані гриби.  Одночасно захворів чоловік хворої, у якого з’явились аналогічні  скарги. При огляді: Т 36,7°С. Стан тяжкий. Адинамічна. Шкіра бліда.  Голос гнусавий. Виражений птоз. Мідріаз. Анізокорія. Диплопія. Язик сухий. Живіт м’який, безболісний при пальпації. Метеоризм. Печінка та селезінка не збільшені. В патогенезі даного захворювання ведуче  значення має:

Після дня народження у 3 із 6 гостей на наступний день з’явилися  симптоми гастроентериту, а через декілька годин порушення ковтання  і зору. Який із продуктів, які їли гості, міг бути фактором передачі  інфекції для даного захворювання?

Жінка 65 років, захворіла гостро, через 12 годин після вживання в їжу  консервованих грибів домашнього виготовлення та яєчні, смажену на  салі. З'явились різка слабкість, нудота, дворазове блювання, „туман”  перед очима, розлади ковтання. При огляді: Т 36,2°С. Птоз. Мідріаз.  Анізокорія. Інспіраторна задишка. Яке захворювання у жінки?

5 відпочиваючих на лісовій галявині пили алкоголь, їли консервовані  гриби, в'ялену рибу. Двоє госпіталізовані з порушенням зору,  ковтання, дихання. У третього відзначалася тільки різка загальна  слабість, сухість у роті. Двоє були здорові. На тілі в одного здорового виявлений кліщ. Який найбільш імовірний діагноз?

У чоловіка через 16 годин після вживання в їжу в'яленої риби й грибів  виникла блювота, з'явилася слабість, задишка, сухість у роті,  запаморочення. Випорожнення були затримані. Наступного дня хворої  госпіталізований у важкому стані із частим пульсом при нормальній  температурі тіла зі скаргами на поганий зір і двоїння в очах. Який  найбільш імовірний діагноз?

У хворої ранком виникла нудота, неприємні відчуття в животі,  однократна блювота, сухість у роті. Увечері відзначила наростаючу  загальну слабість, двоїння предметів перед очима, утруднення при ковтанні твердої їжі. При огляді виявлений птоз, мідріаз, анізокорія,  відсутність блювотного й глоткового рефлексу, сухість слизуватих.  Напередодні ввечері була рясна вечеря з консервованими продуктами  й алкогольними напоями. Передбачуваний діагноз?

Випадок сімейного харчового отруєння характеризувався класичною  клінічною картиною ботулізму. Напередодні всі хворі вживали в їжу  яєчню, борщ, котлети, варену ковбасу з консервованою кабачковою  ікрою, абрикосове варення, морозиво. Який продукт найбільш  імовірно викликав отруєння?

У чоловіка через 16 годин після вживання в їжу в’яленої риби і грибів  виникло блювання, з’явилися слабкість, задишка, сухість у роті,  запаморочення. Затримка випорожнень. На наступний день хворий  госпіталізований у важкому стані з частим пульсом при нормальній  температурі тіла, зі скаргами на поганий зір і двоїння в очах. Який  найбільш ймовірний діагноз?

У хворої вранці з’явилися нудота, одноразове блювання, сухість у роті. Ввечері відзначила двоїння предметів, "туман" перед очима,  поперхування під час ковтання їжі. Об’єктивно: температура 36,4°С,  птоз, мідріаз, анізокорія, відсутність блювотного і ковтального  рефлексів, сухість слизових. З боку внутрішніх органів відхилень не  виявлено. Яке захворювання найбільш ймовірне?

У хворого, який вживав три доби тому консервовані гриби – опеньки  відмічається розлад зору (диплопія, мідріаз), розлад мовлення,  порушення ковтання. Яке харчове отруєння має місце?

Хвора 27 років, хворіє протягом чотирьох тижнів. Турбує підвищення  температури тіла з коливаннями 37,8- 39,0°С, що супроводжується  ознобом, вираженою пітливістю. Загальний стан порушений мало.  Попередні два тижні турбують болі в великих суглобах. Гіперемія  обличчя, збільшення периферичних лімфовузлів, гепатолієнальний  синдром. Постійно вживає козине молоко, яке купує на базарі.  Найбільш вірогідний діагноз:

Хворий 46 років, зоотехнік, гарячка протягом 2 тижнів до 39°С, озноб, значна пітливість, біль у м’язах і суглобах. Гепатоспленомегалія,  збільшення лімфовузлів, проба Бюрне – 6,5 см. Вірогідний діагноз.

У хворою 23 років, приймальниці молока, після викидня підвищилася  температура до 38,6°С, відзначалися повторні озноби, виражена  пітливість. Об'єктивно: поліаденіт, хворобливість у попереково крижовому відділі хребта, припухлість лівого колінного суглоба,  збільшена печінка й селезінка. Який найбільш імовірний діагноз?

Хворий 27 років, хворіє протягом чотирьох тижнів. Турбує підвищення  температури тіла з коливаннями 37,8- 39,0°С, що супроводжується  позноблюванням, вираженою пітливістю. Загальний стан мало  порушений. Наступні два тижні турбують болі у великих суглобах.  Гіперемія обличчя, збільшення периферичних лімфовузлів,  гепатолієнальный синдром. Постійно вживає козяче молоко, що купує  на ринку. Найбільш імовірний діагноз.

У хворого 37 років протягом 3-х місяців розвилося  сповільнення м’язових і рухових реакцій, зниження пам’яті на  імена, адреси, порушились пізнавальні функції, з’явилась  скутість, сонливість, розвилася неохайність, байдуже  відношення до оточуючих та до свого стану. Втратив у вазі 12  кг. Відмічає переміжну гарячку. При огляді генералізована лімфаденопатія. Поставте клінічний діагноз:

Як вирішити питання про щеплення дитини з діагнозом  СНІДу?

ВІЛ-позитивний пацієнт, 28 років, в минулому ін’єкційний  наркоман, пред’являє скарги на задишку, непродуктивний  кашель, підйом температури до 37,5°С протягом 2-х місяців.  Об’єктивно: шкіряні покрови бліді, в легенях вислуховується  ослаблене дихання, особливо в задньонижніх відділах,  задишка 24 в 1 хв. Рентгенологічно хмароподібні білатеральні  інфільтрати у вигляді “крил метелика”. Підберіть найбільш  ефективні підходи до лікування:

Хворий 18 років 3 роки вживає наркотики внутрішньовенно.  Відзначає збільшення множинних лімфовузлів більше 6  місяців. Неодноразові епізоди розповсюджених герпетичних  висипань, значне зниження маси тіла. Останні 4 тижні  скаржиться на наявність водянистих випорожнень 5-6 разів  на добу; антибіотики, що застосовувались не ефективні. Яке  дослідження найбільш доцільне для виявлення причини  діареї?

Хвора 34 роки тривалий час вживає наркотики внутрішньовенно, скаржиться на наявність водянистих  випорожнень 5- 6 разів на добу протягом 3-х тижнів; при  огляді додатково виявлено генералізована лімфаденопатія. Лабораторне обстеження вірогідніше за все виявить:

Хвора 18 років, кілька років вживає наркотики внутрішньовенно, скаржиться на тривалий завзятий кашель  більше 4 міс., підвищення Т до 38°С, лікування із приводу  “інтерстиціальної пневмонії” не ефективно. Було кілька  епізодів розповсюджених герпетичних висипань, знизилася  маса тіла. Дослідження імунограми найімовірніше виявить:

Хворий 28 років, скаржиться на збільшення лімфовузлів  протягом півроку, що прогресує слабість, пітливість,  періодичні підйоми Т до 38°С. Кілька років уживає наркотики  внутрішньовенно. Зниженого живлення, розповсюджений  себорейний дерматит, пальпуються збільшені безболісні  шийні, пахвові й пахові лімфовузли розміром до 2-2,5 см. Яке  дослідження варто призначити в першу чергу?

Хворий 28 років, скаржиться на збільшення лімфовузлів  протягом півроку, прогресуючу слабкість, пітливість,  періодичні підйоми температури до 38°С. Декілька років  вживає наркотики внутрішньовенно. Зниженого харчування,  розповсюджений себорейний дерматит, пальпуються  збільшені безболісні шийні, пахвинні та пахвові лімфатичні  вузли розміром до 2- 2,5 см. Яке дослідження потрібно  призначити в першу чергу?

Студента 20 років протягом місяця турбує значна  втомлюваність, підвищена температура тіла 39°С, профузний  піт, схуднення. Об'єктивно: збільшені всі групи периферичних  лімфатичних вузлів, кандидоз ротової порожнини, герпетичні  висипання на губах. В загальному аналізі крові: лейк. 3,3•109/л, ШЗЕ 15 мм/год, В-лімфоцитів 12%, співвідношення  Тх/Тс<0,Методи специфічної діагностики захворювання?

У всьому світі відмічається неухильне зростання ВІЛ-інфекції.  Як цю ситуацію треба епідеміологічно трактувати?

Хворий 28 років наркоман. Хворіє протягом року, коли відмітив загальну слабість, підвищену пітливість, схуднення. Часто хворів респіраторними захворюваннями. За останні 2 дні була переміжна гарячка з профузними нічними потами, посилилась загальна слабість, приєднався пронос з домішками слизу і крові. При огляді полілімфоаденопатія, у порожнині рота герпетичні висипання, при пальпації живота – збільшені печінка та селезінка. Який найбільш вірогідний діагноз?

Жінка 24 років звернулась до лікаря в зв'язку з  довготривалою лихоманкою, нічною пітливістю. За останні три  місяці схудла на 7 кг. Мала безпорядні статеві стосунки. При  об'єктивному дослідження знайдено збільшення всі груп  лімфатичних вузлів, гепатолієнальний синдром. В крові: лейк.  – 2,2•109/л. Яке захворювання необхідне запідозрити?

Студента 20 років протягом місяця турбує значна  втомлюваність, підвищена температура тіла 39°С, профузний  піт, схуднення. Об'єктивно: збільшені всі групи периферичних  лімфатичних вузлів, кандидоз ротової порожнини, герпетичні  висипання на губах. В загальному аналізі крові: лейк. 3,3•109/л, ШЗЕ 15 мм/год., В-лімфоцитів 12%,співвідношення Тх/Тс<0,5. Яке обстеження підтвердить  діагноз?

Хвора 21 року, без постійного місця проживання, скаржиться  на послаблення стільця протягом 2-х місяців, втрату ваги на  13 кг, слабість, постійну субфебрильну температуру,  рецидивуючий герпес. На губах герпетичні висипання,  генералізована лімфаденопатія, збільшення печінки до 2 см.  Аналіз крові: ер. – 4,4•1012/л, Hb – 115 мг/л, ШОЕ – 15  мм/годину, лейк. – 10,0•109/л, е – 2%, п – 6%, з – 61%, л – 17%, м – 3%. Атипічні мононуклеари - 6%. Який найбільш  імовірний діагноз?

Сполучення втрати маси тіла, пітливості, рецидивуючого  афтозного стоматиту й оперізувального герпесу,  лімфаденопатії, дозволили лікареві припустити у хворого ВІЛ інфекцію. При додатковому обстеженні може бути виявлено:

Хворий 18 років, 3 роки вживає наркотики внутрішньовенно. Відзначає збільшення множинних лімфовузлів більше 6 міс.,  кількаразові епізоди розповсюджених герпетичних висипань,  значне зниження маси тіла. Останні 4 тижня скаржиться на  наявність водянистих випорожнень 5-6 разів у добу;  антибіотики, що застосовувалися, не ефективні. Яке  дослідження найбільше доцільно для визначення причини  діареї?

Хвора 34 років, що довгостроково вживає наркотики  внутрішньовенно, скаржиться на наявність водянистих  випорожнень 5-6 разів у добу протягом 3-х тижнів; при огляді  додатково виявлений генералізована лімфаденопатія.  Лабораторне обстеження найімовірніше виявить:

Хворий 28 років, скаржиться на збільшення лімфовузлів  протягом півроку, що прогресує слабість, пітливість,  періодичні піднімання Т до 38°С. Кілька років уживає  наркотики внутрішньовенно. Зниженого живлення,  розповсюджений себорейний дерматит, пальпуються  збільшені безболісні шийні, пахвові й пахові лімфовузли  розміром до 2-2,5 см. Яке дослідження варто призначити в  першу чергу?

У хворого, 26 років, направленого на консультацію до  інфекціоніста, виявлена лихоманка протягом 1,5 місяця,  генералізована лімфаденопатія, втрата маси тіла на 12 кг,  пітливість, збільшення печінки на 3 см, сліди перенесеного 2  місяці тому оперізувального лишаю. Протягом 1,5 років  страждає фурункульозом. Найбільш імовірний діагноз:

Хворий 18 років, 3 роки вживає наркотики внутрішньовенно.  Відзначає збільшення множинних лімфовузлів більше 6 міс.,  кількаразові епізоди розповсюджених герпетичних висипань, значне зниження маси тіла. Останні 4 тижня скаржиться на  наявність водянистих випорожнень 5-6 разів у добу;  антибіотики, що застосовувалися, не ефективні. Яке  дослідження найбільше доцільно для визначення причини  діареї?

Під час медичного огляду 19 річного робітника виявлене  генералізоване збільшення лімфатичних вузлів з переважною  поразкою задньошийних, пахвових і ліктьових. На шкірі  ліктьових згинів - множинні сліди від ін'єкцій. Прийом  наркотиків заперечує, сліди від ін'єкцій пояснює лікуванням грипу. У крові: ер. - 3,2•1012г/л, гемоглобін - 100 г/л,  лейкоцити - 3,1•109/л, помірна лімфопенія. Яке дослідження  необхідно зробити в першу чергу?