Історико-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи (Самовидця, Г. Граб’янки, С. Величка) та «Історію русів». Вертеп як вид лялькового театрального дійства

бароко

романтизму

реалізму

класицизму.

ораторської прози

героїчного ліро-епосу

історико-героїчного епосу

історично-мемуарної прози.

після великого потопу сини Ноя починають розселятися по світу

польський шляхтич Чаплинський провокує майбутнього гетьмана Хмельницького

козаки збираються на «чорну раду»

автор розмірковує про своє увʼязнення через прихильність до гетьмана Івана Мазепи.

це обовʼязковий компонент літопису — указувати перелік використаних джерел

автор прагне бути переконливим і такими посиланнями гарантує обʼєктивність

це риса бароко — гра та пошук суголосних письменників

автор орієнтувався не лише на українського читача, а й на польського і німецького.

створення світу і до ХVІІІ століття

племен сарматів, які жили на українських територіях

народження Богдана Хмельницького

початку національно-визвольної війни 1648 року.

дитинка Ісус

Марія

Ірод

пастухи

віслюк

чорт

смерть.

світ біблійних героїв та світ людей

територія родини Ісуса та решта персонажів

духовна і світська частини

верхній небесний світ, середній людський, нижній потойбічний.

сцени з народного життя регіону, у якому демонстрували вертеп

частина вертепу, в якій беруть участь лише люди-актори

смішні сценки, які розігрували в перерві, щоб дати можливість глядачам відпочити

вистави, які ставили студенти-бурсаки за сценаріями своїх викладачів.

козака

літописця

чорта

пастуха.

період розквіту усної народної творчості

ХІ століття

ХVІІ–ХVІІІ століття

ХХ століття.

земля, яку козаки брали в оренду в шляхтичів;

земля, обіцяна єврейському народові Богом;

українські території у ХVІІ столітті.