Історія України.

1946р.

1945р.

1949р.

1954р.

розвиток базових галузей важкої промисловості за рахунок ресурсів сільського

господарства;

співіснування державного, кооперативного і приватного секторів господарства;

спрямування основних капіталовкладень у легку промисловість, соціальну сферу;

скорочення державних дотацій воєнно – промислового комплексу;

урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки;

урядом Польської Народної Республіки;

адміністрацією рейхскомісаріату « Україна»;

Українською головною визвольною радою;

спрямуванням основної частини капіталовкладень в соціальну сферу;

використанням фінансової та технічної допомоги за планом « Маршалла»;

першочерговою відбудовою важкої промисловості та енергетики;

пріоритетним розвитком сільського господарства як джерела фінансування промисловості;

спрямування основних капіталовкладень в галузь;

розпуск колективних господарств ( колгоспів і радгоспів);

ліквідація МТС;

посилення визиску, здійснення репресій колгоспників;

воєнна операція Армії Крайової проти загонів УПА на завершальному етапі Другої світової

війни;

переселення українського населення з його етнічних територій, що увійшли до складу

Польщі, до УРСР, здійснене на підставі договору 1945р.;

примусове виселення українського населення з його етнічних земель на сході Польщі до її

західних воєводств, здійснене польським урядом у 1947р.;

спільна польсько -з радянська військово – каральна операція на території Західної України

проти загонів УПА та місцевого населення, яке підтримувало їх;

переселенні українців західних областей до центральних і східних областей УРСР;

уніфікації всіх сфер життя відповідно до норм, утверджених у СРСР;

репресіях проти священиків УГКЦ;

придушенні збройної боротьби підпілля ОУН і загонів УПА;

припинення переслідування дисидентів;

початок реабілітації раніше репресованих;

скасування конституційного положення про керівну роль партії;

ліквідація ідеологічного контролю у суспільстві;

в роки Другої світової війни Україна виборола державну незалежність;

сталінському керівництву необхідні були додаткові голоси в міжнародній організації;

до організації були включені члени Британської співдружності;

США запропонували, щоб кожен штат став окремим членом організації;

спрямування основної частини капіталовкладень у сільське господарство та соціальну сферу;

використання західної фінансової та технічної допомоги за планом « Маршалла»;

першочергова відбудова галузей важкої промисловості, транспорту, енергетики;

опора лише на власні сили та ресурси СРСР;

пріоритетний розвиток сільського господарства як джерела фінансування промисловості;

співпала з процесом радянізації західних областей;

засудження культу особи Й. Сталіна;

« саморозпуск» УГКЦ;

придушення організованого збройного опору УПА;

створення Української робітничо – селянської спілки;

перенесення столиці УРСР із Харкова в Київ;

утворення Закарпатської області;

проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР;

депортація кримських татар, болгар, вірмен, греків;

державна політика хлібозаготівлі;

збройна боротьба УПА;

повоєнна розруха;

несприятливі погодні умови ( посуха);

грошова реформа;

вибори до Верховної Ради України;

широкомасштабна меліорація земел

д,а,б,в

а,б,д,в

д,в,а,б

д,б,а,в

створення вільних економічних зон на базі республіканських підприємств;

ліквідації директивного планування й впровадження госпрозрахунку на підприємствах;

впровадження системи рад народного господарства( раднаргоспів);

ліквідації союзних і утворення республіканських галузевих міністерств;

у другій половині 1940-х років;

у середині 1950-х років;

в кінці 1960-х рр.;

у першій половині 1970-х рр;

запровадження ринкових відносин;

децентралізації управління промисловістю;

поліпшення умов праці на підприємствах;

надання колгоспам господарської самостійності

« Тронка»;

« Прапороносці»;

« Собор»;

« За мить щастя»;

Й. Сталіним;

М. Хрущовим;

Л. Брежнєвим;

М. Горбачовим;

«косигінським» реформам;

політиці « перебудови»;

широкомасштабній реабілітації;

політиці « ждановщини»;

відмова КПРС від насадження методу « соціалістичного реалізму»;

припинення переслідувань діячів українського визвольного руху;

активна діяльність організацій та груп українських дисидентів;

лібералізація суспільно – політичного життя в СРСР;

зародження дисидентського руху;

згортання політики русифікації;

припинення атеїстичної пропаганди;

відмова від ідеологічного диктату

запровадження повної обов*язкової безкоштовної десятирічної середньої освіти;

надання права батькам учнів кожної школи вирішувати, якою мовою має відбуватися

навчальний процес;

надання права учням відмовлятися від вивчення української мови та літератури ;

припинення вивчення предметів «історії УРСР» та «Географія УРСР» і заміна їх на вивчення «Історії СРСР» та « Географії СРСР»;

лібералізація політики держави щодо церкви;

ліквідація монополії КПРС на владу, передача влади З*їзду народних депутатів;

реорганізація партійного апарату та створення національних комуністичних партій;

ліквідація ГУЛАГу, амністія та реабілітація незаконно засуджених;

надання права на пенсію колгоспникам;

неодноразове зниження цін на продукти харчування;

широке житлове будівництво;

підтримка орендного підряду в селі;

проведення « кукурудзяної» кампанії;

підтримка нових течій у мистецтві;

здійснення форсованої індустріалізації;

ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва;

заборона робітникам і службовцям самочинно змінювати місце своєї роботи;

установлення щомісячного грошового та натурального авансування колгоспників;

створення сфери побутових послуг і системи громадського харчування;

перегляд і підвищення тарифної системи оплати праці;

упровадження державних позик і збільшення присадибного господарства колгоспників;

ліквідація карткової системи розподілу товарів широкого вжитку;

переведення спеціалістів з України у віддалені райони СРСР;

підпорядкування підприємств на території УРСР союзному керівництву;

швидке скорочення чисельності українських шкіл в УРСР;

oхорона західних кордонів УРСР прикордонними військами СРСР;

виробництво товарів масового споживання;

розвиток воєнно – промислового комплексу;

розвиток сільського господарства;

.розбудову транспортної мережі;

зміна вищого керівництва КПУ;

акція дисидентів під час перегляду в кінотеатрі в Києві фільму « Тіні забутих предків»;

заснування дисидентами Української гельсінської групи;

видання дисидентами журналу « Український вісник»;

переведення спеціалістів з України у віддалені райони СРСР;

підпорядкування підприємств на території УРСР союзному керівництву;

швидке скорочення чисельності українських шкіл в УРСР;

охорона західних кордонів УРСР прикордонними військами СРСР;

подіями в Чехословаччині, які отримали назву « Празька весна»;

інтервенцією СРСР в Афганістан та згортанням міжнародної політики «розрядки»;

підписанням СРСР Гельсінського заключного акту;

введенням радянських військ до Афганістану і бойкот московської олімпіади;

існування надцентралізованої системи управління;

висока продуктивність праці робітників;

спроба запровадження елементів ринкової економіки;

відмова від фінансово – технологічної допомоги країн Заходу;

ознайомлення української громадськості з Декларацією прав людини;

засудження фактів втручання СРСР у внутрішні справи країн Східної Європи;

відновлення в правах неправильно звинувачених, незаконно засуджених осіб;

внесення до Конституції УРСР положень про свободу слова та віросповідання;

проведення локальних економічних експериментів;

розроблення « Продовольчої» та « Житлової» програм;

оприлюднення політики « прискорення» і «гласності»;

придушення « Празької весни»;

політичною партією;

масовим народним рухом;

таємним товариством змовників;

суспільною організацією;

утвердження принципів політичного плюралізму;

політико – ідеологічної кризи радянської моделі розвитку;

активізація діяльності правозахисного руху;

становлення багатопартійності у суспільстві;