Назва, що використовувалася стосовно устрою Речі Посполитої, за якого провідна роль у державі належала привілейованому стану, що управляв країною від імені всього народу.
Третій Литовський статут
Середньовічне право, за яким міста звільнялися від управління й суду великих землевласників та створювали власні органи самоврядування.
Перший Литовський статут
Другий Литовський статут
1. Цей статут узаконив поділ шляхетства на шляхту, яка отримувала землі за службу, і магнатів — князів і панів, що володіли містами, містечками й величезними землями за спадковим правом, підпорядковувалися лише великому князю та мали власні військові загони
До напівпривілейованого стану належали
До привілейованого стану належали
1. Цей статут запровадив для різних категорій залежних селян кріпосне право. Унаслідок цього було закріплено законом створення єдиного стану кріпосних селян.
Цей статут збільшив обсяг прав служилої шляхти, зрівнявши її з магнатами. Шляхта отримала можливість долучатися до управління державою завдяки участі в роботі повітових сеймиків
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома