Назва, що використовувалася стосовно устрою Речі Посполитої, за якого провідна роль у державі належала привілейованому стану, що управляв країною від імені всього народу.
Третій Литовський статут
Середньовічне право, за яким міста звільнялися від управління й суду великих землевласників та створювали власні органи самоврядування.
Перший Литовський статут
Берестейська церковна унія
Другий Литовський статут
Церква, утворена на українських і білоруських землях у результаті Берестейської церковної унії 1596 р
1. Цей статут узаконив поділ шляхетства на шляхту, яка отримувала землі за службу, і магнатів — князів і панів, що володіли містами, містечками й величезними землями за спадковим правом, підпорядковувалися лише великому князю та мали власні військові загони
Релігійні та культурно-просвітницькі товариства, що створювалися православними міщанами при церковних парафіях України в XV—XVII ст
Перші братства
Люблінська унія
До напівпривілейованого стану належали
До привілейованого стану належали
1. Цей статут запровадив для різних категорій залежних селян кріпосне право. Унаслідок цього було закріплено законом створення єдиного стану кріпосних селян.
Цей статут збільшив обсяг прав служилої шляхти, зрівнявши її з магнатами. Шляхта отримала можливість долучатися до управління державою завдяки участі в роботі повітових сеймиків
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома