Історія України тема 21-22
«У Київ очікується приїзд професора М. Грушевського, засланого в адміністративному порядку в Симбірськ, за межі Київського військового округу. Ужиті заходи зі звільнення греко-католицького митрополита Шептицького, а також із повернення з Далекого Сходу всіх українців-галичан. Відновлюється закрите адміністрацією українське товариство “Просвіта”…»
«…[його скликання] стало першим кроком відродження нації на шляху державності. Будучи одночасно сильним організуючим і агітаційним засобом, він став першим підготовчим етапом у творенні як ідеї Української держави, так і в частковому втіленні її в життя»
«Пробувши кілька тижнів у Петрограді, втративши всяку надію одержати якусь відповідь від Временного Правительства, Делегація Центральної Ради після тих принижень, яких зазнала в передпокоях міністерських і Ради робітничих депутатів, повернулася, без всякої офіційної відповіді… до Києва. А в той час… Правительство, нарешті, вирішило й ухвалило одкинути домагання Української Центральної Ради»
«Хай буде Україна вільною. ...Так сказали виборні люди з усієї Землі Української. Сказавши так, вони вибрали з-поміж себе нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам... творити новий лад вільної автономної України».
відповідь: червень 1917 р., І Універсал
«Газети не мали місця для вміщення всіх телеграм, які посилалися Центральній Раді з усіх кінців України. Земства, думи, товариства, сільські сходи, військові частини, мітинги. «Вітаючи Універсал УЦР й визнаючи його справжнім висловом домагань української демократії, признаємо Центральну Раду за своє Тимчасове Правительство й заявляємо, що будемо всіма силами боротися й боронити волю українського народу»… Полтавські губернські земські збори на своїм засіданню, обміркувавши Універсал Центральної Ради, постановили:
1. УЦРада – се правосильний орган усього українського народу; 2. Губернські земські збори висловлюють повну готовність піддержувати УЦРаду в заведенню основ автономії України...»
«А наступними днями, як виплив з Універсалу, як логічне переведення його в життя було засновано Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради, інститут, який мав реалізувати виставлені в Універсалі тези...»
«Позитивно сприйнявши повалення царизму революцією 1917 р., став одним із ініціаторів створення Української Центральної Ради (УЦР). Став заступником голови УЦР, членом Малої ради, генеральним секретарем міжнаціональних справ у Генеральному секретаріаті УЦР. У червні 1917 р. очолив Українську партію соціалістів-федералістів»
«…Визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана… ми [Центральна Рада] рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання…»
.«...На час до вирішення справи про місцеве врядування Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає Тимчасовий уряд...».
В. Винниченко назвав:
«...Не чим іншим, як цинічним і провокаційним порушенням угоди 16 липня й одвертим бажанням видерти з рук українства всі його революційні здобутки...»
«Він залишався романтиком, навіть очолюючи перший український уряд — Генеральний секретаріат, він жив більше емоціями та образами, ніж реаліями повсякденного життя. Пафосом, його революційним ідеалізмом були просякнуті навіть акти державної ваги — Універсали Центральної Ради, до творення яких він мав безпосереднє відношення»
«На час до вирішення справи про місцеве врядування Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, який призначає Тимчасовий уряд за пропозицією Центральної Ради. Повноваження Генерального Секретаріату поширюються на губернії: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і Чернігівську...»
«Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти, щоб уся Республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів».
Високі збори! Грізний момент кривавої боротьби в Росії… потребує від українських партій рішучих кроків. …Після довгих міркувань і сумнівів Генеральний Секретаріат прийшов до тої думки, що для того, аби крайова влада сталасправжньою фактичною владою, під нею має бути міцна підвалина, і такоюпідвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки,яка буде повноправним тілом у міцній спілці народів Росії…»
«У Петрограді зчинилися криваві події... Частина людності Петрограда за приводом більшовиків повстала озброєно проти Тимчасового правительства і хоче накинути свою волю всій Російській республіці»
«Влада на території Української республіки віднині належить виключно радам робітничих, солдатських і селянських депутатів; ...в центрі – Всеукраїнському з’їздові рад..., його Центральному виконавчому комітетові... Україна проголошується республікою рад»
«Ми відчули, що нам, українській демократії, у спину хтось ніж готує… більшовики концентрують своє військо для розбиття УНР. …На ультиматум я дивлюсь як на потоптання наших прав…»
«Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення і водночас робити грубий замах на це право, накидаючи свої форми політичного ладу, як це робить Рада Народних Комісарів Великоросії щодо Народної Української Республіки»
«…У разі неодержання задовільної відповіді …протягом 48 годин, Рада Народних Комісарів вважатиме Раду в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні»
«Серед імен, власники яких нахвалялись обернути Київ в руїну… одне ім’я спиняє на собі увагу, від якого найбільшим жахом віє. Це ваше ім’я. …серце України в залізних лещатах задушила людина, яка носить прізвище… великого художника, що служив рідному краєві своїм майстерним пером… Я знав і любив вашого батька. Але я, не вагаючись, кажу: яке щастя, що він помер, як добре, що його очі не бачили й уші не чули, як син бомбардує красу землі нашої і кладе в домовину українську волю!»
«Київ залишений був напризволяще… більшовицькі війська, тоді ще більше схожі на банди, незабаром змусили кошмаром своєї «діяльності» забути кошмар і жах дев’ятиденного бомбардування…»
«…Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу…»
«Допомагаючи українському урядові в його боротьбі з насильниками та грабіжниками, ці війська [що вступили на територію України] не мають ніяких ворожих нам намірів, оскільки Німеччина та Австро-Угорщина також мають велику потребу, щоб на Україні настав добрий лад і спокійна праця трудящого люду...»
«Строго таємно. З огляду на сучасний брак харчових продуктів… мир з Україною мусить бути підписаний якнайскоріше… На випадок, якби Україна попросила військової допомоги проти російських максималістів, то таке прохання можливо задовольнити. За це Україна зобов’язується до якнайскорішої поставки хліба…»
«Німці, увійшовши до Києва, поводяться коректно, але як пани... Обиватель вважає, що справжніми господарями становища є німці, що здійснюється справжня окупація і що ми потрапили в остаточне ярмо... Українці грають сумну роль маріонеток, які привели до своєї країни іноземних поневолювачів…»
«Багато людей критикують мій крок і злим оком дивляться на встановлення гетьманства. Зовсім зрозуміло, чому так ставляться до цього факту во роги української державності. Але тим, що звуть себе українцями, мені хочеться поки що сказати лише одне: пам’ятайте, що коли б не було мого виступу, німці, кілька днів пізніше, завели б на Україні звичайне генерал-губернаторство.»
«Німці вважали моє становище поганим і запропонували мені полетіти на аероплані до Одеси (де ще зберігалася моя влада), тому що шляхи всі були відрізані остаточно... Я відхилив цю пропозицію, бо вважав, що повинен досидіти до кінця отут, де уряд і військо, незважаючи на їхнє ставлення до мене.»
"Характер державної системи... складно визначити.., найправдоподібніше це мала бути конституційна монархія, відмінна від традиційної самодержавної системи в Росії... її характер визначався... українською історичною традицією..."
«Союзні місії ставили мені умови, які зводилися до вимог федерації з Росією. Я дуже добре розумів небезпеку, що виникала з подібного політичного домагання, але змагаючись, перш за все, за вищу мету – утримання ладу в державі, яку я збудував, я мусив усупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити федерацію з Росією».
«Я, яко генеральний секретар по військових справах в Українській Народній Республіці, закликаю всіх вас, мої товариші й друзі, в теперішній час до загальної дружньої роботи. Будьте організовані та з'єдинені — всі за одного і один за всіх. Наше військо молоде, воно тільки становиться на ноги, і ви своєю дисциплінованістю доведете, що являєтесь славними потомками великих предків…»
«Ми, уповноважена волею трудящих України... Директорія, поваливши ненависний гетьманський режим, найближчим часом скличемо Трудовий Конгрес усього люду України. Делегатів обиратимуть на чесних і соціально справедливих засадах: від селянської курії – 71,4 %, від робітничої – 22,2 %, від трудової інтелігенції – 6,4 %...»
«Дня 19 жовтня Твоєю волею утворилася на українських землях бувшої Австро-Угорської монархії Українська Держава та її найвища влада – Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обійняла владу в столичнім місті Львові й на цілій території Української Держави…»
«Запровадити державну монополію на продаж хліба, цукру, тютюну, спирту…»
«Ця державна територія творить самостійну Західноукраїнську Народну Республіку…»
«Гербом… є: Золотий лев на синім полі, обернений у свою
праву сторону. Державний прапор є синьо-жовтий…»
«До часу зібрання Установчих Зборів виконує всю власть Українська Національна Рада й Державний секретаріат…»
«Галицьке громадянство плекає ті самі національні ідеали, що й Наддніпрянська Україна, а наддністрянська армія своєю кров’ю від Збруча аж по Київ позначила хресну дорогу любові до Соборної України. Вона піддається одному Головному Командуванню і спільно з наддніпрянськими лицарями прямує до одної високої мети.»
«На цій історичній площі столичного міста Києва стоїмо… ми, український народ західноукраїнських земель.., будучи однією кров’ю… з усім народом Української Народної Республіки, хочемо й бажаємо відновити національну державну єдність нашого народу...»
«…воєдино зливаються …частини єдиної України
– Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Україна. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка…»
«У 1923 р. Рада послів Антанти в Парижі надала Польщі всі юридичні права на володіння Східною Галичиною. Рада визнала східні кордони Польської держави, встановлені…»
«Під сильним напором польських сил, за браком амуніції та інших матеріалівГалицька армія буде змушена перейти річку Збруч та шукати опору |підтримку| на широких ланах Великої України. Із цих причин командування Галицької армії звертається з проханням до головного Отамана - призначити район виключно для Галицької армії, - де армія змогла б відпочити та впорядкуватися...»
«Перебуваючи в Парижі на Раді послів Антанти, я сказав: “Іменем Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини виступаю проти такого рішення Конференції Амбасадорів від 14 березня 1923 року, та заявляю, що українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі”...»
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома
