Результатом дослідження життя і творчості письменника-монаха стала монографія «Іван Вишенський і його твори» у
1885
1890
1895
1985
Результатом дослідження життя і творчості письменника-монаха стала монографія «Іван Вишенський і його твори» у
1885
1890
1895
1985
У передмові до окремого видання 1911 p. Іван Франко писав: «Основа поеми — печерне життя і смерть Вишенського — тільки в одній часті моя поетична функція,
бо мені так наснилося».
бо про своє печерне життя згадує Вишенський сам у заголовку свого останнього писання».
бо Вишенський сам все описав, я лише переказую».
бо про печерне життя Вишенського ніхто нічого не знає».
В першій частині подано художній образ ... гори, розповідається про те, як гора стоїть, «облита дивним морем», як «природа-мати…тут працює» над нею, але при цьому гора все одно «спить». Лише тричі на день по горах лунає голос дзвонів.
Іванової
Грецької
Афонської
Акимівської
В другій частині йде розповідь про «дзвони, які дзвонять у неділю по вечірні», а саме про перелік причин, через які вони лунають: 1. у разі смерті послушника монастиря, ченця, ієромонаха, 2. ?
коли хтось із живих "сходить на «остатній ступінь», тобто бажає завершити свій земний шлях наодинці в молитвах.
коли хтось із живих бажає піднятися (повернутися до земного шляху), щоб бути разом з людьми
коли монах, ченець спробував утікти із своєї келії, звернути з "божого шляху"
В розділах VII, VIII продовжується розповідь про роздуми старця в печері, його роздуми про __________ Старець не розуміє: «невже я не забув? Невже ж та Україна…ще для мене не чужа?».
"яблуневий цвіт з України"
«вишневий цвіт з України»
"липовий цвіт з України"
"калиновий цвіт з України"
В одинадцятій частині Іван Вишенський довго вагається, але на голос посланців наступного дня.приймає рішення __________
залишитися в печері: «Ні, не зраджу свого Бога, не зломаю заповіту і ярмо хреста отсього до могили донесу»
покинути печеру: «Ні, не зраджу свого Бога, не зломаю заповіту і ярмо хреста отсього до могили донесу»
втекти з печери: «Ні, не зраджу свого Бога, не зломаю заповіту і ярмо хреста отсього до могили донесу»
Про Івана Вишенського наразі відомо небагато чого; невідомі ні рік народження, ні рік смерті. Вже у віці 30-35 років він пішов на Афон, звідки лише один раз повертався на Україну. Саме з Афону він написав «Послання до єпископів» та багато інших творів.
Про смерть аскета українці у 1621 року не знали, тому і надіслали прохання повернутися в Україну, про що згадується в творі. Але чи відвідували посланці Афон, невідомо.
Українці вірили, що аскет живий (1631 рік), тому і надіслали прохання повернутися в Україну, про що згадується в творі. Але чи відвідували посланці Афон, невідомо.
Українці сподівалися, що аскет живий (1641 рік), тому і надіслали прохання повернутися в Україну, про що згадується в творі. Але чи відвідували руські посланці Афон, невідомо.
«Іван Вишенський» постає як філософська поема, постать Івана надто суперечлива. З одного боку, він бажає добра Україні, бажає запобігти масовому «покатоличенню», прагне допомогти своїм братам у боротьбі, а з іншого, бажає віднайти суть життя, наблизится до Христа.
Саме тому він робить вибір: уходить від проблем і залишається сам на сам з Богом
Саме тому він робить вибір: чекає на свою смерть в печері.
Саме тому він робить вибір, який суперечить його почуттям до України — обмежує своє існування печерою.
Саме тому він робить вибір: любить Україну всім серцем і молиться за свою душу
тут, далеко від спокуси, —
се ж спокуса, гріх тяжкий.
Се не Божий шлях верстаєш…;
…Се не Божий шлях!
Слова належать
Ліричному герою - Івану Вишенському
посланцям з України
монахам-братчикам
голосу Бога у сні
Поема "Іван Вишенський" присвячена .... і розповідає про українського релігійного і літературного діяча, що родом зі Львівщини, виступав на захист православ'я, був противником римо- та греко-католицької церков, Берестейської церковної унії 1596 року, західної освіти і філософії, і радив вірникам обмежуватися лише богослужбовими книгами й Святим Писанням. Автор близько 16 полемічно-дидактичних творів. Разом із Йовом Княгиницьким є засновником Манявського монастиря.
Агатангелу Кримському
Архангелу Кримському
Антону Кримському
Анатолію Кримському
Створюйте онлайн-тести для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома
Створити тест