Клавірна творчість. Й.С. Бах

·        Аплікатура, багатоплановість мислення, темпоритм, артикуляція, співуча манера гри, органне регістрування;

·        Аплікатура, багатоплановість мислення, темпоритм, гра на стакатто, співуча манера гри, використання демпферної педалі;

·        Аплікатура, мотивна гра, агогічні відхилення, артикуляція, співуча манера гри, використовування скоків;

·        Артикульована манера гри

·        Співуча манера гри

·        Гра , яка базується на контрастній динаміці

·        Зошит Анни Магдалени Бах

·        Добре темперований клавір

Клавірна книжечка Вільгельма Фдрідемана

·        Створив класичну фугу,виробив прикмети тематизму, розвинув багатоголосся,виділив логічні етапи в побудові цілого, централізував тональним планом;

·        Створив класичну фугу,виробив прикмети тематизму, розвинув багатоголосся,виділив схематичні етапи в побудові цілого, розділив тональним планом;

·        Створив класичну фугу,виробив поліфонічні прикраси, розвинув багатоголосся,виділив логічні етапи в побудові цілого, централізував динамічними відтінками;

·        Рівномірний рух в басу – кроки;короти, швидкі і обривисті фігури – спокійний достаток; пунктирний ритм – бадьорість;рівний хроматизм –гостру біль; тріольний ритм – велич;скачки вниз на великі інтервали –спокій; рух вниз по два звуки – сум, горе.

·        Рівномірний рух в басу – кроки; короткі, швидкі і обривисті фігури – зневіра;пунктирний ритм – сміх; рівний хроматизм –гостру біль; тріольний ритм – втома;скачки вниз на великі інтервали -  благополуччя; рух вниз по два звуки – торжество.

·        Рівномірний рух в басу – кроки;короткі, швидкі і обривисті фігури – радість;пунктирний ритм – бадьорість;рівний хроматизм –гостру біль; тріольний ритм – втома;скачки вниз на великі інтервали –старечу неміч; рух вниз по два звуки – сум, горе.

·        Сюїти для Баха є символом танцювальності

·        Сюїти для Баха є характерними зразками його художньої творчості 

·        Сюїти для Баха є поліфонічним твором великої форми.

·                  орнаментика «хроматична» ; виконується за рахунок попередньої ноти; виписана спеціальними знаками, трактуватися, як невід’ємна частина мелодики; трелі – довгі починаються з основної ноти;число та швидкість груп трелі або мордента – є за росудом виконавця.

·                  орнаментика «свобідна» ; виконується за рахунок основної ноти; виписана спеціальними знаками, трактуватися, як допоміжна частина мелодики; трелі – довгі починаються з верхньої ноти;число та швидкість груп трелі або мордента – є точно вказані в таблиц виконавця.

·                  орнаментика «діатонічна» ; виконується за рахунок основної ноти; виписана спеціальними знаками, трактуватися, як невід’ємна частина мелодики; трелі – довгі починаються з верхньої ноти;число та швидкість груп трелі або мордента – є за розсудом виконавця.

·                  нотація стає збіркою виконавських вказівок. Вона якомога докладніше інформує про спосіб виконання: належить грати так і так - твір

·                  нотація - це запис нот .Він вказує на звуковисотність і тривалість: належить грати в тому чи іншому регістрі  твір 

·                  нотація стає збіркою різножанрових пєс. Вона показує і докладніше інформує про спосіб виконання: належить грати в якому характері і темпі твори

·       Артикуляція  була для музики Баха виконавським засобом першорядної значимості. Найголовнішим завданням клавіриста було виховання артикульованої гри на стакато

·       Артикуляція  була для музики Баха виконавським засобом першорядної значимості. Найголовнішим завданням клавіриста було виховання різної артикуляційної манери гри

·       Артикуляція  була для музики Баха виконавським засобом першорядної значимості. Найголовнішим завданням клавіриста було виховання співучої, в’язкої гри кантабіле

·       Відчуття стилю у виконанні значною мірою залежить від характеру метроритму. Тут важливо підкреслити, що бахівський метроритм  не буває довгим.

·       Відчуття стилю у виконанні значною мірою залежить від характеру фразування. Тут важливо підкреслити, що бахівська фразувальна одиниця не буває довгою.

·       Відчуття стилю у виконанні значною мірою залежить від нюансування. Тут важливо підкреслити, що бахівська динаміка не буває короткою.

·       дисонанс повинен акцентуватися, а його розв’язання повинно, затухаючи, тісно до нього прилягати

·       дисонанс повинен гратися без наголосу, а його розв’язання повинно, затухаючи, тісно до нього прилягати

·       дисонанс повинен акцентуватися, а його розв’язання повинно, зніматись на стакато, тісно до нього прилягати

·        Прикмети мелодійних вершин (по Швейцеру) : а) найлегшим стає звук при кінці мелодійної лінії , яка рухається спрямовано в одному напрямку – вгору чи вниз; б)  не підкреслюються ті синкоповані чи несинкоповані звуки, що несподіваною зупинкою переривають рух.

·        Прикмети мелодійних вершин (по Швейцеру) : а) найважчим стає звук при кінці мелодійної лінії , яка рухається спрямовано в одному напрямку – вгору чи вниз; б) підкреслюються ті синкоповані чи несинкоповані звуки, що несподіваною зупинкою переривають рух.

·        Прикмети мелодійних вершин (по Швейцеру) : а) неакцентованим стає звук при кінці мелодійної лінії , яка рухається спрямовано в одному напрямку – вгору чи вниз; б) підкреслюються ті синкоповані чи несинкоповані звуки, що об’єднують неперервний рух.

·        Ліги, що прийшли в клавірну музику зі скрипкової, зберегли у Баха типову будову скрипкових штрихів. Найчастіше вони пов’язують цілу низку звуків і виділяють характерні інтонації -, рідше зустрічаються в’язки з двох -трьох нот і зовсім рідко – короткі ліги

·        Ліги, що прийшли в клавірну музику зі скрипкової, зберегли у Баха типову будову скрипкових штрихів. Найчастіше вони пов’язують три звука і виділяють характерні  інтонаційні ходи- « сміх», рідше зустрічаються в’язки з чотирьох нот і зовсім рідко – довші ліги

·        Ліги, що прийшли в клавірну музику зі скрипкової, зберегли у Баха типову будову скрипкових штрихів. Найчастіше вони пов’язують два звука і виділяють характерні секундові інтонації - « зітхання», рідше зустрічаються в’язки з трьох- чотирьох нот і зовсім рідко – довші ліги

·        Швейцар сформулював подвійне правило вживання стакато як прийому артикуляційного розділення у мелодійних побудовах. Стакато застосовується : 1) при русі мелодії характерними чи широкими інтервалами; 2) або при будь - якому порушенні рівномірного руху (ритмічного чи мелодійного), що відразу виділяє групу нот із загального зв’язку.

·        Швейцар сформулював подвійне правило вживання стакато як прийому артикуляційного розділення у мелодійних побудовах. Стакато застосовується : 1) при русі мелодії верх чи вниз; 2) або при будь - якому порушенні пунктирного руху (ритмічного чи мелодійного), що відразу виділяє групу нот із загального зв’язку.

·        Швейцар сформулював подвійне правило вживання стакато як прийому артикуляційного розділення у мелодійних побудовах. Стакато застосовується : 1) при русі мелодії дисонуючими чи мелодійними інтервалами; 2) або при будь - якому порушенні ритмічного руху,що відразу обєднує групу нот до  загального розвитку.

·        Бахівські  ремарки на початку творів у клавірній музиці дуже нечисленні і небагаті щодо різноманітності: adagio, largo, grave, andante, allegro, pesante, presto. В старовинній музиці існувало гостре  протиставлення повільних і швидких темпів.

·        Бахівські  ремарки на початку творів у клавірній музиці дуже нечисленні і небагаті щодо різноманітності: adagio, largo, grave, andante, allegro, presto.В старовинній музиці не існувало гострого протиставлення повільних і швидких темпів.

·        Бахівські  ремарки на початку творів у клавірній музиці дуже нечисленні і небагаті щодо різноманітності: adagio, largo, grave, andante,lento, allegro, presto. В старовинній музиці не існувало тембрового протиставлення повільних і швидких темпів.

·        Темп клавірного твору Баха знаходився у залежності від: характеру музики, жанру(танцю), мелодики,акцентів, фактури, артикуляції. Важливі також вартості нот, якими написано твір: повільні твори писалися восьмими нотами, а швидкі – акцентованими.

·        Темп клавірного твору Баха знаходився у залежності від: характеру музики, жанру(танцю), метру, фактури, артикуляції тощо. Важливі також вартості нот, якими написано твір: повільні твори писалися довшими нотами, а швидкі – коротшими.

·        Темп клавірного твору Баха знаходився у залежності від: динаміки музики, жанру(танцю), метру, фактури,стакато, артикуляції. Важливі також вартості нот, якими написано твір: повільні твори писалися на легато, а швидкі – на стакато.

співставлення f – p в клавірній музиці не було вказівкою до змін клавіатур на двомануальному інструменті. Якість звучання окремих регістрів була поняттям сукупним і охоплювала тембр, гучність, а часто й висотну характеристику.

·        співставлення f – p в клавірній музиці було вказівкою до змін клавіатур на двомануальному інструменті. Виконання на двох мануалах завжди передбачає співставлення контрастних звучностей. 

співставлення f – p в клавірній музиці було вказівкою до змін клавіатур на двомануальному інструментію. Коли Бах потребує контрастів звучання, його ремарки f – p не дають ніяких підстав для висновків про дійсну гучність. Якість звучання окремих регістрів була поняттям сукупним і охоплювала тембр, гучність, а часто й висотну характеристику.

·        педалізація потрібна для компенсації втрат у багатстві й різноманітності тембру. У фугах Баха педаль стає не замінимою при труднощах голосоведіння, допомагаючи пов’язанню мелодичних ліній. Короткі педальні натиски можуть зробити більш випуклим ритмічний малюнок чи артикуляційний штрих

·        педалізація потрібна для компенсації втрат у багатстві й різноманітності тембру. У фугах Баха педаль не допомагає  при труднощах голосоведіння, чи пов’язанню мелодичних ліній. Короткі педальні натиски можуть зробити більш випуклим пунктирний рисунок чи артикуляційний штрих

·        педалізація потрібна для компенсації втрат у багатстві й різноманітності тембру. У фугах Баха педаль стає не замінимою при плавному голосоведінні, допомагаючи пов’язанню  стрибкові акцентовані ходи. Короткі педальні натиски можуть зробити більш випуклим мелодичний малюнок чи артикуляційний штрих.

·       Браудо назвав два типи динамічних відтінків у Баха – інструктивні й мелодійні. Інструктивні відтінки – це темброво - динамічне забарвлення голосу чи цілої фактури.

·        Браудо назвав два типи динамічних відтінків у Баха – інструментальні й мелодійні. Інструментальні відтінки – це темброво - динамічне забарвлення голосу чи цілої фактури. 

·        Браудо назвав два типи динамічних відтінків у Баха – інструментальні й тембральні. Інструментальні відтінки – це динамічне забарвлення голосу чи цілої фактури, а тембральні – це мелодійні. 

·        Бузоні подає виконавські вказівки і поширені зауваження. В зауваженні до інвенції - займає аналіз форми, розкриття образно-емоційного змісту п’єси. Бузоні стояв за мужнє, суворе, просте і масштабнее виконання творів Баха; “Контрасної манери в грі” сприяє вказане Бузоні фразування, яке обумовлює виразовість мелодії;фразування позначується лігами і акцентами тривалостей. Бузоні не розшифровує прикраси.

·        Бузоні подає виконавські вказівки і поширені зауваження. В зауваженні до інвенції - займає аналіз форми, розкриття образно-емоційного змісту п’єси. Бузоні стояв за мужнє, суворе, просте і масштабнее виконання творів Баха; “Співучої манери в грі” сприяє вказане Бузоні фразування, яке обумовлює виразовість мелодії, Фразування позначується не тільки лігами, але і групуванням тривалостей. Бузоні майже всюди розшифровує прикраси, виписує їх прямо в нотному тексті.

·        Бузоні подає виконавські вказівки і поширені зауваження. В зауваженні до інвенції - займає аналіз штрихів, розкриття образно-емоційного змісту п’єси. Бузоні стояв за мужнє, суворе, просте і масштабнее виконання творів Баха; “Тембральної манери в грі” сприяє вказане Бузоні фразування, яке обумовлює виразовість мелодії, Фразування позначується не тільки стакато, але і групуванням тривалостей. Бузоні майже всюди розшифровує прикраси, виписує їх прямо в нотному тексті.

·        камерність звучання і стриманість емоцій;гра на фортепіано і органі, у фактурному виконанні копіювання тембральних особливостей клавірів та повна використання правої педалі.

·        камерність звучання і широта емоцій;відродження-реставрація або копіювання старовинних інструментів;у фактурному виконанні копіювання тембральних особливостей фортепіано та повна відмова від  лівої педалі.

·        камерність звучання і стриманість емоцій;відродження-реставрація або копіювання старовинних інструментів (органів, клавікордів, клавесинів);у фактурному виконанні копіювання тембральних особливостей клавірів та повна відмова від правої педалі.