Ключі й зовнішні ключі. Зв’язки між записами і таблицями

Модель даних — це опис об’єкта дослідження, виділення окремих параметрів (атрибутів) цього об’єкта, підготовка до добору та внесення конкретних даних (значень атрибутів). Характер зв’язків між елементами бази даних визначає модель організації даних. Найвідомішими є ієрархічна, мережева та реляційна моделі даних. Суть реляційної моделі полягає в тому, що дані розподіляються на складові, пов’язані між собою відношеннями й подані у вигляді таблиці, яка має множину іменованих атрибутів (стовпців) і множину записів (рядків).

Основним об'єктом реляційної бази даних

Реляційну модель даних деякої предметної області може бути подано у вигляді набору взаємопов’язаних таблиць. Основним недоліком комп’ютерної реляційної моделі є постійна довжина запису даних і залежність швидкості опрацювання даних від розмірів бази даних. Для реляційної моделі даних сутністю є окрема таблиця, атрибут сутності також називають полем (стовпець таблиці), а екземпляр сутності — записом (рядок таблиці). Суть реляційної моделі полягає в тому, що дані розподіляються на складові, пов’язані між собою відношеннями й подані у вигляді таблиці, яка має множину іменованих атрибутів (стовпців) і множину записів (рядків). Перетин рядка та стовпця — це клітинка, де зберігаються значення атрибута для конкретного об’єкта.

Таблиця реляційної бази даних складається з

У реляційній моделі даних передбачено обов’язкову вимогу ідентифікації об’єктів за рахунок унікальності набору значень властивостей. Для таблиці реляційної бази даних це означає, що значення хоча б в одному з полів не повинні повторюватися. Таке поле називають ключовим або ключем таблиці. Одне або кілька полів (стовпців), комбінація значень яких однозначно визначає кожний запис у таблиці, є первинним ключем. Первинний ключ не допускає порожніх значень або значень, що повторюються. Ключові поля ще називають ідентифікаторами. В окремих реалізаціях реляційних баз даних допускається ідентифікація об’єкта бази даних за набором значень кількох властивостей, тобто ключем буде набір даних з кількох полів.

Одне або кілька полів (стовпців), комбінація значень яких однозначно визначає кожний запис у таблиці -

Існують зовнішній (вторинний) ключ та три типи первинних ключів: ключові поля лічильника (лічильник), простий ключ і складений ключ. Зовнішній (вторинний) ключ — це одне або кілька полів (стовпців) у таблиці, що містять посилання на поле або поля первинного ключа в іншій таблиці.Зовнішній ключ визначає спосіб об’єднання таблиць.Поле лічильника (тип даних «автозаповнення»). Для кожного запису цього поля таблиці автоматично заноситься унікальне числове значення. Простий ключ. Якщо поле містить унікальні значення, такі як коди чи інвентарні номери, то це поле можна визначити як первинний ключ. Ключем можуть бути всі поля, що містять дані, якщо вони не містять повторювані значення або значення Null. Складені ключі. У випадках, коли неможливо гарантувати унікальність значень кожного поля, існує можливість створити ключ, що складається з декількох полів. Найчастіше така ситуація виникає для таблиці, використовуваної для зв’язування двох таблиць відношенням «багато-до-багатьох».

Одне або кілька полів (стовпців) у таблиці, що містять посилання на поле або поля первинного ключа в іншій таблиці -

Щоб усунути дублювання даних, пришвидшити їх опрацювання, між таблицями реляційної бази даних, зазвичай, установлюють зв’язки. Дані в них потрібно узгодити, для чого і використовують зв’язки між таблицями. За множинністю виділяють такі типи зв’язків: «один-до-одного» (1:1) означає, що в кожний момент часу кожному екземпляру сутності А відповідає 1 або 0 екземплярів сутності Б; «один-до-багатьох» (1:N) — одному екземпляру сутності А відповідає 0, 1 або більше екземплярів сутності Б; «багато-до-одного» (N:1) — обернений випадок до попереднього; «багато-до-багатьох» (N:М) — одному екземпляру сутності А відповідає 0, 1 або більше екземплярів сутності Б, і навпаки, одному екземпляру сутності Б відповідає 0, 1 або більше екземплярів сутності А.

Які типи зв'язків можуть існувати між таблицями БД?

Щоб усунути дублювання даних, пришвидшити їх опрацювання, між таблицями реляційної бази даних, зазвичай, установлюють зв’язки. Дані в них потрібно узгодити, для чого і використовують зв’язки між таблицями. За множинністю виділяють такі типи зв’язків: «один-до-одного» (1:1) означає, що в кожний момент часу кожному екземпляру сутності А відповідає 1 або 0 екземплярів сутності Б; «один-до-багатьох» (1:N) — одному екземпляру сутності А відповідає 0, 1 або більше екземплярів сутності Б; «багато-до-одного» (N:1) — обернений випадок до попереднього; «багато-до-багатьох» (N:М) — одному екземпляру сутності А відповідає 0, 1 або більше екземплярів сутності Б, і навпаки, одному екземпляру сутності Б відповідає 0, 1 або більше екземплярів сутності А.

Познач, про який тип зв’язку іде мова «одним автомобілем може керувати лише один водій і керувати цим автомобілем може тільки один водій»:

Щоб усунути дублювання даних, пришвидшити їх опрацювання, між таблицями реляційної бази даних, зазвичай, установлюють зв’язки. Дані в них потрібно узгодити, для чого і використовують зв’язки між таблицями. За множинністю виділяють такі типи зв’язків: «один-до-одного» (1:1), «один-до-багатьох» (1:N), «багато-до-одного» (N:1), «багато-до-багатьох» (N:М).

"Один до багатьох" - це

Щоб усунути дублювання даних, пришвидшити їх опрацювання, між таблицями реляційної бази даних, зазвичай, установлюють зв’язки. Дані в них потрібно узгодити, для чого і використовують зв’язки між таблицями. За множинністю виділяють такі типи зв’язків: «один-до-одного» (1:1), «один-до-багатьох» (1:N), «багато-до-одного» (N:1), «багато-до-багатьох» (N:М).

"Багато до багатьох" - це

У реляційній моделі даних передбачено обов’язкову вимогу ідентифікації об’єктів за рахунок унікальності набору значень властивостей. Для таблиці реляційної бази даних це означає, що значення хоча б в одному з полів не повинні повторюватися. Таке поле називають ключовим, або ключем таблиці. Первинний ключ — це одне або кілька полів (стовпців), комбінація значень яких однозначно визначає кожний запис у таблиці. Ключові поля ще називають ідентифікаторами. В окремих реалізаціях реляційних баз даних допускається ідентифікація об’єкта бази даних за набором значень кількох властивостей, тобто ключем буде набір даних з кількох полів. Існує три типи первинних ключів: ключові поля лічильника (лічильник), простий ключ і складений ключ.

Ключ - це.......

Познач правильну піктограму до назви "Встановити зв’язки"

Познач правильну піктограму до назви "Відобразити таблицю"   

Познач правильну піктограму до назви "Конструктор"

Реляційну модель даних деякої предметної області може бути подано у вигляді набору взаємопов’язаних таблиць.Суть реляційної моделі полягає в тому, що дані розподіляються на складові, пов’язані між собою відношеннями й подані у вигляді таблиці, яка має множину іменованих атрибутів сутності (стовпців) і екземплярів сутності - множину записів (рядків). Перетин рядка та стовпця — це клітинка, де зберігаються значення атрибута для конкретного об’єкта.

Як називається рядок таблиці реляційної бази даних?

У реляційній моделі даних передбачено обов’язкову вимогу ідентифікації об’єктів за рахунок унікальності набору значень властивостей. Для таблиці реляційної бази даних це означає, що значення хоча б в одному з полів не повинні повторюватися. Таке поле називають ключовим або ключем таблиці. Одне або кілька полів (стовпців), комбінація значень яких однозначно визначає кожний запис у таблиці, є первинним ключем. Первинний ключ не допускає порожніх значень або значень, що повторюються. Ключові поля ще називають ідентифікаторами. В окремих реалізаціях реляційних баз даних допускається ідентифікація об’єкта бази даних за набором значень кількох властивостей, тобто ключем буде набір даних з кількох полів.

Ключовим полем таблиці називають...

Програма для роботи з базами даних...

Існують зовнішній (вторинний) ключ та три типи первинних ключів: ключові поля лічильника (лічильник), простий ключ і складений ключ. Зовнішній (вторинний) ключ — це одне або кілька полів (стовпців) у таблиці, що містять посилання на поле або поля первинного ключа в іншій таблиці.Зовнішній ключ визначає спосіб об’єднання таблиць.Поле лічильника (тип даних «автозаповнення»). Для кожного запису цього поля таблиці автоматично заноситься унікальне числове значення. Простий ключ. Якщо поле містить унікальні значення, такі як коди чи інвентарні номери, то це поле можна визначити як первинний ключ. Ключем можуть бути всі поля, що містять дані, якщо вони не містять повторювані значення або значення Null. Складені ключі. У випадках, коли неможливо гарантувати унікальність значень кожного поля, існує можливість створити ключ, що складається з декількох полів. Найчастіше така ситуація виникає для таблиці, використовуваної для зв’язування двох таблиць відношенням «багато-до-багатьох».

Існують ключі двох типів: 

Існують зовнішній (вторинний) ключ та три типи первинних ключів: ключові поля лічильника (лічильник), простий ключ і складений ключ. Зовнішній (вторинний) ключ — це одне або кілька полів (стовпців) у таблиці, що містять посилання на поле або поля первинного ключа в іншій таблиці.Зовнішній ключ визначає спосіб об’єднання таблиць.Поле лічильника (тип даних «автозаповнення»). Для кожного запису цього поля таблиці автоматично заноситься унікальне числове значення. Простий ключ. Якщо поле містить унікальні значення, такі як коди чи інвентарні номери, то це поле можна визначити як первинний ключ. Ключем можуть бути всі поля, що містять дані, якщо вони не містять повторювані значення або значення Null. Складені ключі. У випадках, коли неможливо гарантувати унікальність значень кожного поля, існує можливість створити ключ, що складається з декількох полів. Найчастіше така ситуація виникає для таблиці, використовуваної для зв’язування двох таблиць відношенням «багато-до-багатьох».

Які існують типи первинних ключів?

Поле, значення в якому не повинні повторюватися

Вкажіть ключ таблиці "Комп'ютери"

Модель даних — це опис об’єкта дослідження, виділення окремих параметрів (атрибутів) цього об’єкта, підготовка до добору та внесення конкретних даних (значень атрибутів). Характер зв’язків між елементами бази даних визначає модель організації даних. Найвідомішими є ієрархічна, мережева та реляційна моделі даних. Суть реляційної моделі полягає в тому, що дані розподіляються на складові, пов’язані між собою відношеннями й подані у вигляді таблиці, яка має множину іменованих атрибутів (стовпців) і множину записів (рядків). Ієрархічна модель даних базується на використанні графічного способу подання у вигляді деревоподібної структури. У мережевих моделях безпосередній доступ може здійснюватися до будь-якого об’єкта незалежно від його рівня.

Що таке "реляційні бази даних"?

Постановка та розв’язування задач пов’язані із заглибленням у певну предметну область, яка складається з реальних об’єктів та об’єктів абстрактних. Такі об’єкти називають сутностями. Об’єкти кожної предметної області характеризуються сукупністю параметрів (атрибутів). Кожний атрибут має конкретне значення. Очевидно, що атрибути та їх значення пов’язані між собою. Крім того, сутності предметної області перебувають у певних відношеннях одна до одної, які називають зв’язками. Одним зі способів опису предметної області задля розв’язування конкретного завдання, що потребує опрацювання великої кількості структурованих даних, є бази даних (англ. database). База даних (БД) — це поіменована, структурована сукупність взаємопов’язаних даних, які належать до певної предметної області.

Сукупність атрибутів об’єкта та їх значень є даними конкретної бази даних, які мають певну логічну структуру, тобто описуються деякою інформаційною моделлю даних. Визначення об’єктів та їх атрибутів залежить від мети побудови бази даних: сфери застосування та потреб користувачів.

База даних - це...