КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ

Швидкий процес створення в СРСР великого або просто машинного виробництва в усіх галузях (перш за все в галузях важкої промисловості) в кінці 20-х в 30-ті роки ХХ ст

процес  примусового об’єднання  мілких одноосібних селянських господарств у великі соціалістичні селянські господарства (комуни, СОЗи (спільний обробіток землі), колгоспи та радгоспи)

процес  примусового об’єднання  мілких одноосібних селянських господарств у великі соціалістичні селянські господарства (комуни, СОЗи (спільний обробіток землі), колгоспи та радгоспи)

Швидкий процес створення в СРСР великого або просто машинного виробництва в усіх галузях (перш за все в галузях важкої промисловості) в кінці 20-х в 30-ті роки ХХ ст.

каральні заходи, покарання, вжиті державними органами; комплекс заходів з арештів, розстрілів і переселення великих мас людей.

роцес  примусового об’єднання  мілких одноосібних селянських господарств у великі соціалістичні селянські господарства (комуни, СОЗи (спільний обробіток землі), колгоспи та радгоспи)

політична репресія, яку застосовували в адміністративному порядку місцевими органами виконавчої влади за політичними і соціальними ознаками на підставі постанови Політбюро ЦК ВКП від 30 січня 1930 року «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації»

процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях народного господарства

“Закону про охорону соціалістичної власності” виданий у жовтні 1932 року

Комісія Молотова, яка для контролю за виконанням хлібозаготівель

акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП та урядом СРСР у 1932–1933 роках шляхом створення штучного масового голоду

Комісія Молотова для контролю за виконанням хлібозаготівель

адміністративно-репресивний засіб колективного покарання сільського населення, насамперед в Україні

“Закону про охорону соціалістичної власності”

своєрідний ідеологічний штамп, негативна оцінка, що вживалася в агітаційно-пропагандистській роботі в СРСР і стосувалася тих членів компартії, які в теорії і практиці національної політики «переоцінювали, перебільшували значення місцевих особливостей»

однопартійний режим; зрощування партійного та державного апарату; державний контроль над усіма сферами життя; культ особи; масові репресії. 

цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими, корисливими або релігійними мотивами

політика організована керівництвом ВКП та урядом СРСР у 1932–1933 роках шляхом створення штучного масового голоду

1 Плакат створював негативний образ заможного селянства.

2 Появу плаката зумовили негативні наслідки спроби суцільної колективізації в 1929–1930 рр.

3 Плакат закликав до впровадження політики «воєнного комунізму».

4 Плакат агітував за усуспільнення індивідуальної власності селян.

5 Поява плаката свідчила про неспроможність влади подолати наслідки голоду 1921–1923 рр.

6 Плакат агітував за соціалістичне змагання виробничих бригад на селі.

7 Поява плаката засвідчила провал заходів із хлібозаготівлі 1927–1928 рр.

1. ліквідація індивідіального селянського госпдарства, злам основних устроїв селянського життя

2. стрімке зростання сільскогосподарського виробництва та матеріального добробуту колгоспного селянства

3. запровадження госпрозрахунку, товарно- грошових відносин між державою та колгоспами й радгоспами

4. " прикріплення" селян до сільської місцевості ( колгоспів) безпаспортним статусом

5. багатомільйонні демографічні втрати, підрив і деградація продуктивних сил села

6. розширення мережі селянських збутових. споживчих, кредитних спілок і товариств

7. інтенсифікація сільськогосподарської праці. освоєння нових земель

А. конфіскацію всього продовольства й посівного фонду, припинення постачання товарів

Б. ліквідацію " куркулів" і " підкуркульників" і виселення решти селян до Сибіру

В. наданння екстреної продовольчої допомоги членам колгоспу за рахунок селян- одноосібни

Г. вилучення зерна, господарського інвентарю і відправка на примусові роботи на промислові новобудови