Колективізація. Голодомор.

зміцнення матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва та піднесення добробуту селян

встановлення державного контролю над сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів для модернізації всього господарства

допомога держави процесу колгоспного будівництва та вдосконалення агротехніки й агрокультури

подолання продовольчої кризи в країні, заміна екстенсивного сільськогосподарського виробництва інтенсивним

«воєнного комунізму»

 нової економічної політики

суцільної колективізації

«коренізації»

зростання життєвого рівня селянства

фактичної ліквідації індивідуального селянського господарства

зростання збору зернових у республіці

формування нових прошарків селянства - "куркулів" і "підкуркульникув"

«Закон про п'ять колосків» 

«Закон про колективізацію» 

«Закон про працю» 

«Закон про туніянство» 

Розкуркулення

Індустріалізація

Стахановщина

Українізація

Репресії

Голодомор

Нова економічна політика

списки населенних пунктів України, занесення до яких означало бло­кування їх спецзагонами та військами, недопущення виїзду населення за межі цих територій, вилучення всіх продуктів харчування, заборону торгівлі

перелік міст, які підлягали індустріалізації

села України, де вмерло найбільше від голоду

каральні заходи, покарання, вжиті державними органами.

цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими, корисливими або релігійними мотивами.

позбавлення волі

репресії у формі депортацій

фабрикування судових процесів

включення до складу номенклатури

залучення до індустріалізації

внутрішні паспорти

карткову систему

спецперепустки

талони

кримінальні злочинці

сільська біднота

селяни, які власною працею та наполегливістю розбагатіли

кваліфіковані робітники

Запровадження кругової поруки

Запровадження нової економічної політики

Згортання політики «воєнного комунізму»

Голодомор 1932—1933 рр.

1. утвердження державної власності на засоби виробництва в сільському господарстві;

2. стрімке зростання сільськогосподарського виробництва та матеріального добробуту колгоспного селянства;

3. запровадження госпрозрахунку, товарно-грошових відносин між державою та колгоспами й радгоспами;

4. «прикріплення» селян до сільської місцевості (колгоспів) безпаспортним статусом;

5. багатомільйонні демографічні втрати, підрив і деградація продуктивних сил села;

6. розширення мережі селянських збутових, споживчих, кредитних спілок і товариств.

у травні 1928 р.

у серпні 1932 р.

у листопаді 1933 р.

у січні 1931 р.

Роз’яснити селянству завдання політики «ліквідації куркульства як класу».

Посилити класову боротьбу на селі проти куркульства.

Викликати у селян зневажливе ставлення до одноосібників.

Спонукати одноосібників добровільно вступати в колгоспи.