Кома, крапка з комою у безсполучниковому реченні

Він був такий, що мило дивитися

Надворі стало темно, через те що небо заволокло чорною хмарою

Роби як слід, то й добре буде

Минула осінь, одвіяла хурделиця, настала бентежна пора рясту

На схід сонця квітнуть рожі будуть дні погожі.

Глянь моя мила зорі повисли над Дніпром.

Знову осінь над гаями жовтий лист сади встеля.

Дерево міцне корінням людина трудовим горінням.

Дощ давно вже перестав хмари розійшлися виплив ясний місяць заглянув у вікна а на долівці й по стінах розмалював чудні якісь виводи-узори.

Небо порізали вогнями стріли ударив грім на пильних дорогах знявся вітер 

Дзюрчали десятки фонтанів лящали та щебетали всілякі птахи у клітках попід піддашшям свистів стругом бондар

Весною повіва, земля квіточки викида, буяє травка молода, все мертве ожива.

Із-за лісу випливає місяць і оживають срібні вінки на Черемоші, озеречко і земля.

Я люблю дивитись як гаї синіють, як пташки співають, – слухати люблю.

Зацвіли в саду гвоздики, осінь тільки починається.

Бачу здалека, хвиля іскриста грає вільно по синьому морю.

Завжди будуть питання, на які людство, вочевидь, відповіді не знайде ніколи.

Першим розповів європейцям про Єгипет мандрівник та історик Геродот.

За дорученням Київської археографічної комісії Шевченко робив замальовки пам’яток.

Письменник розповідає про внутрішній світ Івана Дідуха й чому він емігрує.

Говорять думи і діброви говорять гори луг ріка говорять птиці вечорові розмова точиться струнка.

Знову цвітуть каштани хвиля дніпровська б’є.

Небо прорізали вогняні стріли ударив грім на пильних дорогах знявся вихор закрутився клубком і помчав у жита.

Спріває Маланці колос сміється лука ранніми росами дзвоном коси кличуть

городи синім листом тучна земля диха на неї теплом.

Весла прибрали човен поволі плив за течією.

Сонце гріє, вітер віє з поля на долину над водою гне з вербою червону калину

З-за землі на кривавій попрузі неба скочила невеличка іскорка довга променяста смуга простяглася від неї над землею далі викотився серп огненного кільця...

вишні вже відцвіли.

і встеляють землю білим квітом.

значить справжнє тепло прийшло.

пахнуть перші квіти навколо.

прийшов травень.

Зазиміє - навіть жаба оніміє.

Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе.

Хмара виплакала сльози, ними вмилися гаї.

Мухи сідають на ранах, бджоли - на квітах пахучих.

Я відчуваю: день минає.

Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе.

Хлібина свіжа в хаті буде - її до столу радо ждуть.

Щастя дає друзів, нещастя їх перевіряє.