Контольна робота: Леся Українка, В. Сосюра

Якої проблеми немає у творі «Давня казка»:

Яким було бажанням ліричної героїні в поезії «Хотіла б я піснею стати»:

Для Лесі Українки образ поета з твору "Давня казка" - це

З якого твору строфа?

"Все ожило, усе загомоніло -

Зелений шум, веселая луна!

Співало все, сміялось і бриніло,

А я лежала хвора й самотня."

Гілку якого дерева подарувала весна поетесі в поезії "Давня весна"?

Поет з поеми "Давня казка" Лесі Українки боявся, щоб від нього не втекли

Що вважав своїм багатством Поет з поеми Лесі Українки "Давня казка"?

Який провідний художній засіб подано у рядках?

Трудно навіть розказати,

Що за лихо стало в краю, -

Люди мучились, як в пеклі,

Пан втішався, як у раю.

Пан гуляв у себе в замку, -

У ярмі стогнали люде,

І здавалось, що довіку

Все така неволя буде.

Чим займаються сьогодні нащадки Поета з поеми Лесі Українки "Давня казка"?

Закінчити віршовий рядок Лесі Українки: Весна «летіла хутко, мов...»

У поезії "Любіть Україну" В.Сосюра називає Україну ...

За В. Сосюрою, без України "ніщо ми, як ... (поезія "Любіть Україну")

У рядках

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

використано ...

У поезії "Любіть Україну" В. Сосюра порівнює Україну із ...

У душі ліричного героя поезії "Васильки" синіє ...

Вірш "Васильки" належить до лірики ...

У рядку "... роки, мов хмарки над нами" (поезія "Васильки") бракує слова ...

До жанру пейзажної лірики відносять твір ...

Образ баского коня, холодної далечини, покори наявний у вірші ...

Із поезії Володимира Сосюри "Васильки" взято рядки (кілька правильних відповідей):

У рядку "Скрізь якась покора в тишині розлита, і берізка біла мерзне під вікном" використано такі художні засоби (кілька правильних відповідей):

Встановіть відповідність між рядками і назвами творів:

1. «Хотіла б я піснею стати»

2. «Солов'їні далі...»

3. «Давня казка»

4. «Давня весна»

5. «Васильки»

А. «Знов весна розквітла на моїй Вкраїні."

Б. «Одсіяють роки, мов хмарки над нами...»

В. «Лунали б тоді мої мрії і щастя моє таємне, ясніші, ніж зорі яснії»

Г. «Не поет, хто забуває про страшні народні рани»

Д. «Ні, не забула! У вікно до мене заглянули від яблуні гілки»