Контрольна робота №1 за темою «Вступ. Реалістична українська проза. Творчість І. Нечуя-Левицького і П. Мирного»

Наше красне письменство другої половини XIX ст. поставало в умовах колоніального поневолення українських земель, які захопили Російська й Австро-Угорська імперії.

Історичні обставини включали в себе заборону української мови та культурних виявів під час репресійних дій російського уряду.

У цей період розвивалася національна свідомість, що сприяло зародженню руху видавців, освітян та літературних гуртків.

Важливою рисою цього періоду була поступова модернізація української літератури та виникнення такого жанру, як постмодернізм в творчості письменників.

Часопис «Основа»;

Журнали «Громадський друг», «Житє і слово», «Світ»;

Журнали «Правда», «Зоря»;

Газета "Свобода України"

Напрям, який намагається відображати різні соціальні класи та їхні проблеми, а також вивчати вплив суспільних та історичних факторів на життя героїв

Це літературний напрям, який став популярним у другій половині XX століття, і характеризується прагненням відобразити життя і суспільні явища такими, які вони є в реальному світі.

Визначальною ознакою напряму є деталізований опис подробиць повсякденного життя, включаючи романтичні діалоги. Персонажі уособлюють одну яскраву рису.

Характерною є настанова на фотографічно точне й неупереджене зображення дійсності, під якою насамперед розумілося матеріально-побутове довкілля, а також людського характеру, що бачився крізь призму фатальної зумовленості фізіологічною природою та середовищем.

всеобіймаючим оком Правобережної України;

найкращою оздобою українського письменства;

ареною людських пристрастей;

широким та вільним розмахом думки;

світлою незайманою квіткою народної поезії.

життя нетипової для України селянської родини;

життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини;

родинних перипетій в українському селі в добу кріпацтва;

сімейного селянського побуту до закріпачення українських земель;

Життя селянської родини як зразка сім'ї з патріархальним устроєм.

надуживання старослов'янізмів в описі побутової сцени;

надмірне використання зниженої лексики;

змішування стилів - високого епічного з побутовим;

гротескні характеристики членів родини;

поєднання логічно несумісних, протилежних понять.

одруження Лавріна -- одруження Карпа -- смерть Кайдаша -- всихання груші;

смерть Кайдаша -- одруження Карпа -- одруження Лавріна -- всихання груші;

одруження Карпа -- одруження Лавріна -- смерть Кайдаша -- всихання груші;

одруження Карпа -- одруження Лавріна -- всихання груші -- смерть Кайдаша;

всихання груші -- одруження Карпа -- смерть Кайдаша -- одруження Лавріна

поділ твору на дев'ять частин;

нагнітання сцен сварок, колізій;

розкриття характерів героїв через діалоги;

розгортання подій переважно в одному селі;

детальний опис весілля Карпа і Лавріна.

класицизму;

сентименталізму;

романтизму;

реалізму;

модернізму.

соціально-психологічна;

історична;

пригодницька;

соціально-побутова;

авантюрна.

"Чіпка";

"Пропаща сила";

"Подоріжжя од Полтави до Гадячого";

"Так це та правда?!"

"Лихі люди".

Василя Семеновича Польського;

Чіпку Варениченка;

Тимофія Лушню;

Максима Гудзя;

Грицька Чупруненка.

Василя Семеновича Польського;

Чіпку Варениченка;

Тимофія Лушню;

Максима Гудзя;

Грицька Чупруненка.

Грицько Чупруненко;

дід Улас;

Матня, Лушня й Пацюк;

Іван Вареник;

Чіпка Варениченко.

Порох;

Грицько Чупруненко;

Максим Гудзь;

Кряжов;

Остап Хрущ.

Максим Гудзь у москалях -- арешт Чіпки й дорога на Сибір -- одруження Чілки з Галею -- смерть баби Оришки;

арешт Чіпки й дорога на Сибір -- смерть баби Оришки -- одруження Чіпки з Галею -- Максим Гудзь у москалях;

Максим Гудзь у москалях -- смерть баби Оришки -- одруження Чіпки з Галею -- арешт Чіпки й дорога на Сибір;

смерть баби Оришки -- Максим Гудзь у москалях -- одруження Чіпки з Галею -- арешт Чіпки й дорога на Сибір;

смерть баби Оришки -- арешт Чіпки й дорога на Сибір -- одруження Чіпки з Галею Максим Гудзь у москалях;

широку тематику;

розмаїтість ідей;

складну композицію;

багатосюжетність;

жанрові особливості.

волю після скасування кріпосного права;

причину деградації Чіпки, його слабку силу волі;

звільнення Чіпки на волю після перебування в чорній;

дворічну працю на пана після оголошення волі кріпакам;

наслідки залежності кріпаків і волі козаків.

Надворі весна вповні. Куди не глянь - скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю.

Одходячи на спокій, сонце обдало землю блискучим промінням; земля на прощання усміхнулась і потемніла. Спустилася ніч; викликала собі на втіху зорі; викотився з-за гаю місяць - і став оглядати околицю.

Тим часом - світ, як день, тільки сонце щось забарилося... Закрасивши увесь східень палко рожевим цвітом, воно ще не рушало з гори, ще не блиснуло ні одним променем над землею.

Сонце дедалі все вище та вище підпливало. Перше ж так гарно сяяло та гріло, а це вже стало пекти-палити, аж дід прокинувся.

Осіннє сонце сідало в хмари. Прощаючись із землею, заливало хмари й землю огняним світлом. Як кров, червонів захід сонця і заглядав своїми червоними

очима крізь побиті шибки у Чіпчину хату.

"Громади" ставили перед собою мету забезпечення соціальної підтримки та допомоги своїм членам у важкі моменти.

Прагнули політичного впливу та розвитку спільних інтересів своїх членів.

Сприяли розвитку освіти, свободі літературного слова, формуванню національної свідомості.

Підтримували економічний розвиток своєї території та покращення умов життя мешканців.