Контрольна робота №10 з теми "Відомості із синтаксису й пунктуації"

Присудки

Підмети

Обставини

Додатки

Підмети

Присудки

Означення

Додатки

Вона приходить здалеку до мене і шелестить до мене під вікном (М. Внграновський).

Перша бджілка вилітає, красне сонце прославляє (Г. Вієру).

Відшелестіли лебеді і трави, остання гілка глоду обліта (Л. Овдієнко)

 Чи знаєш ти, хлопче, якого коня тобі серед поля вготовила доля? (Б. Олійник).

Летіть, летіть, нестримні журавлі, через усі левади і кордони (А. Матвійчук).

Вийди, вийди сонечко, на дідове полечко, на бабине зіллячко (Нар. творчість).

 Велетенські хвилі набігали на берег і підмивали прибережні дерева та кущі (М. Трублаїні).

 Я пригорнусь до тебе піснею і яворами, золотими крильми пшениці, тінявими яворами (Д. Павличко).

 Подорожні розбились на зграї і кожна пташка до рідних осель полетіла (Дніпрова Чайка)

Був ранок чистий, срібний, молодий (М.Сіренко).

 .

 Зозуленько, моя ненько, закуй мені жалібненько (Народна творчість)

  Люблю стояти над Дніпром, коли цвітуть сади долини гори (В.Сосюра).

 Чистих серцем я шукаю, а не гострих на язик (М.Чернявський).

Не розгубися синку в дорозі!

Добридень вам, дідусю та бабусю!

Сонце, сонце, освітляюй пісні!

Напевно всім доводилося спостерігати за красою ранкового неба.

На місці собору за словами за словами літописців було сільське поселення.

Погода за вікном говорить що настала глибока холодна осінь.

Засинає місто після праці під нічною ковдрою.

І земля, і вода, і повітря - все поснуло.

На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей.

Десь там матуся в обіймах втоми виходить зустрічать мене на шлях.

Схилились вишні в розпачі німім і ронять цвіт весільний у калюжу.

Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях.

Олесь смирно стоїть біля порога слухає.

Гляди ж сину річкою не йди.

Олесь любить зиму. 

Дивись хата виходить з бовдура дим валує.

Диво дивнеє на світі з тим серцем буває!

Мабуть руїну та буря зробила?

Його репліки і пропозиції були якраз до речі.

На станції Гребінка у вагоні, нарешті, попросторішало.

Кажуть, сніг на полі – хліб у коморі.

На щастя, підходив Андрій.

Місяць видно і сьогодні із-за хмар не вигляне.

Він на жаль сьогодні не приїде.

 Через шибку видно місяць.

Київ, Черкаси Запоріжжя розташовані на берегах Дніпра.

Улітку ми відвідали і Феодосію, і Ялту, і Судак.

 Улітку ми відвідали і Феодосію і Ялту, і Судак.

роль другорядних членів речення

не є членом речення

роль головних членів речення

роль головних і другорядних членів речення

слово або словосполучення, яке відповідає на питання всіх відмінків.

слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються.

 слово або сполучення слів, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? котрий?

Хай квітне наша Україна, і йде весна! (Б.Олійник)

Треба дітей учить змалку, щоб вони трудились (В.Забіла).

Відцвіли голубі матіоли, згасло літо на жовтих полях (В.Грінчак).

  Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає (Т.Шевченко).

Був ранок чистий, срібний, молодий (М.Сіренко).

 .

 Зозуленько, моя ненько, закуй мені жалібненько (Народна творчість)

  Люблю стояти над Дніпром, коли цвітуть сади долини гори (В.Сосюра).

 Чистих серцем я шукаю, а не гострих на язик (М.Чернявський).

Яка ти розкішна земле весело засівати тебе хлібом (М. Коцюбинський).

Ластівочко звідкіля ти прилетіла? (А. Камінчук)

О слово рідне орле скутий (Олександр Олесь)

Мамо зваріть супу! (Остап Вишня).

Митi жодної не можна повернути щоб заново по-iншому пожить.

Із серця виросла калина над хвилями Днiпра злетiла пiсня журавлина.

 Вiдбились зорi у водi летять до хмар тумани.

 Хтось стиха завiв пiсню до нього пристав ще один голос.

 Велетенські хвилі набігали на берег і підмивали прибережні дерева та кущі (М. Трублаїні).

 Я пригорнусь до тебе піснею і яворами, золотими крильми пшениці, тінявими яворами (Д. Павличко).

Налетів сильний і холодний вітер і зірвав останні листочки з берізки (Д. Поплавський).

 Подорожні розбились на зграї і кожна пташка до рідних осель полетіла (Дніпрова Чайка)

 Чи знаєш ти, хлопче, якого коня тобі серед поля вготовила доля? (Б. Олійник).

Летіть, летіть, нестримні журавлі, через усі левади і кордони (А. Матвійчук).

Вийди, вийди сонечко, на дідове полечко, на бабине зіллячко (Нар. творчість).

  Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля (П. Чубинський).

Вона приходить здалеку до мене і шелестить до мене під вікном (М. Внграновський).

Перша бджілка вилітає, красне сонце прославляє (Г. Вієру).

 Сік молодий чіпляється за листя і котиться краплисто в небуття (М. Бровко).

Відшелестіли лебеді і трави, остання гілка глоду обліта (Л. Овдієнко)