Контрольна робота

Доцвіли й осипалися квіти в кришталевій вазі на столі.

Чуєш, як шумить, як шелестить, кипить травнева злива?

звільни мене, дівчино, з-під каменя.

У середині вересня каштан зацвів!

Ура! У нас канікули!

Вітаю зі святом!

Коли цвітуть проліски?

Хлопці грали у футбол.

Мене пригостили яблуком

Чоловіки коситимуть на ставку рогозу та комиш.

У ледачого господаря чорти і чоботи з ніг украдуть.

Сові сонце очі ріже.

З пагона клена зірвався широкий жовтий лист.

За широкою долиною, за березовим ліском із розквітлою калиною розмовляв легенький вітерець баском.

Високо в осінньому небі ми побачили журавля.

Свій голос має кожне дерево у лісі.

Вітри безжально рвали тендітне вбрання на березі.

Сердитий вітер після зливи трусив щосили вишню й сливу.

Журавель зітхає потихеньку.

Зерно пшениці нап'ється теплого сонця в полі.

Прийшов до хати, електронне табло,футбольне поле

Високо в горах, зелений килим, за хатою

Зошит і книжка, веселі ігри, іду швидко

Падає сніг,холодна роса, живу далеко.

На незабудці бринів рудий джмелик.

В'їжджає в степ червоне літо на незагнузданім коні.

З-поміж хмар переблискує місяць.

Дерева в лісі нагинало до самої землі.

Вітер листям вкриває холодну землю.

Хмари сльози рублять.

Нам життя дарує нові зустрічі

Взимку сонце світить та не гріє.

Десь там матуся в обіймах втоми виходить зустрічать мене на шлях

Схилились вишні в розпачі німім і ронять цвіт весільний у калюжу.

Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях.

Повітря склом виблискує ламким, і тиша ніжно дзвонить над полями

Засинає місто після праці під нічною ковдрою

І земля, і вода, і повітря - все поснуло.

На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей.

Падала водяна лавина, розплющувалася об асфальт.

Осінь ходить по краю, та виганяє птиць із гаю.

Сміються в сонці золотому річки,і села, і поля.

Осінній сад ще яблучка гладить, листочок-два гойдає на гілляках.

Здрастуй, моя прадідіська хато.

Щумлять столітні дуби,тихо шепоче очерет навколо рукотворного ставка.

І досі тут ростуть ровесники парку: дуб звичайний та червоний, тюльпанове дерево, модрина польська.

За легендою, колись давно в село прийшов бідний чоловік, і попросив у багатого господаря хліба.

Майже три десятки великих, середніх і зовсім малих озер розкинулися на просторах Волинського краю.