Контрольна робота № 6. "Службові частини мови"

А) службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні;

Б) службова частина мови, яка надає словам чи реченням додаткових відтінків у значенні або служить для творення слів і форм слів;

В) службова частина мови, яку вживають для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення.

А) Іменником;

Б) прийменником;

В) прислівником.

А) найчастіше підметом;

Б) завжди обставиною;

В) не є членом речення.

А) за родами, числами й відмінками;

Б) не змінюються;

В) за часами й особами.

А) (із)за, (з)під, (з)поміж, (з)перед;

Б) (з)над, (по)над, (по)між, (по)серед;

В) (з)під, (за)для, (уві)сні, (у)слід.

А) По /між, згідно /з, під/час, в /продовж;

Б) незалежно/від, на/перед, з/під, за/ради, з/за;

В) в/наслідок, до/вкола, в/здовж, по/серед, що/до.

А) 2;

Б) 3;

В) 4.

А)  мов (би); ніби (то); як (би);

Б) за (те); дарма (що); ото (ж);

В) як (що); немов (би) то; (як) тільки.

А) Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала тінь від листя.

Б) Ліс шумів над ним тужливо, і плакав, і ревів.

В) Сонця ще не було видно, хоч далекі шпилі вже рожевіли.

А) Щоб, немов, ніж, якби, раз.

Б) Начебто, цебто, щоб, буцімто, але.

В) Мовбито, немовбито, начеб, проте, нібито.

А) Усе іде, але не все минає.

Б) То шумів зелений лист, то в вінку мінявся злотом ряст весняний.

В) Гарний хлопець, та не для мене.

Г) А в рум’янці така сила, що всі квіти погасила.

Д) Лице рум’яне, та серце кам’яне.

А) 1, 2, 7, 9, 11;

Б) 1, 7, 8, 11, 12;

В) 2, 3, 8, 11, 12;

Г) 5, 6, 7, 8, 12;

Д) 1, 7, 9, 11, 13.

А) з дієприкметниками, які не мають при собі пояснювальних слів і виконують синтаксичну функцію означення;

Б) з дієсловами, дієприслівниками, займенниками, числівниками, службовими частинами мови;

В) з дієприкметниками, якщо вони мають пояснювальні слова.

А) ні/за/що, ні/кроку далі, ні/до/розмови, ні/на/що;

Б) ні/на/що, ні/би/то, ні/якому, ні/з/кого;

В) ні/який, ні/чий, ні/за/що, ні/скільки.

А) не/два, не/ми, не/до/речі;

Б) не/вдаха, не/здара, не/далеко;

В) не/з/руки, не/приязнь, не/широко.

А) хай, не, -сь, лише, таки;

Б) аби-, де-, сь-, чи-, у;

В) посеред, попід, то, ні, хай

А) неповторювані, повторювані, парні;

Б) модальні, словотворчі, формотворчі;

В) прості, складні, складені.

А) Переливати з пустого в порожнє. 

Б) Не бачити смаленого вовка.

В) Живий народ, що мав своє письмо!