Контрольна робота № 7 (однорідні члени речення, звертання, вставні слова, складне речення).

До тебе Україно наша бездольная мати струна моя перша озветься.

Чую земле твоє дихання, розумію твій тихий сум.

Земле Тобі я на рану не висиплю солі.

Моя Україно як я тебе любив, твої луги, твої степи розлогі.

а) Благословенні ви сліди не змиті вічності дощами мандрівника Сковороди.

б) Чи чули ви як в дзвоні молотка співає сталь вітаючи людину.

в) Не забувайте незабутнє воно вже інеєм взялось.

г) Слався рідна Україно наша земле золота.

д) Мій Боже милий що за вічная земля.

а) Я йду вздовж узлісся і насолоджуюся цією казковою красою.

б) Зима встановлює свої закони й правила.

в) Сніг переливається різнобарвною веселкою, легкий морозець.

а) Вже за мить сховав Вітер сонечко, і сиві хмари посипали на землю сніг.

б) Вже за мить сховав Вітер сонечко і сиві хмари посипали на землю сніг.

в) Вже за мить сховав Вітер сонечко і сиві, важкі хмари посипа­ли на землю сніг.

а) звертання – це слово чи сполучення слів, що називає того, до кого звернена мова ;

б) вставне слово є членом речення;

в) кома не ставиться між однорідними членами, якщо вони з’єднані повторюваними сполучниками.

а) Над широкими сіножатями, над зеленими ярами встав леге­сенький туман.

б) Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

в) Блакитними очима дивляться мені в очі весна й небо.

а) Щасливо, радісно весільно квітує нива молода.

б) Тягнуться до сонця і квіти, і трави, і віти кучеряві.

в)  У нашому саду ростуть такі дерева – яблуні, груші, сливи.

 а) У калині, кажуть, материна любов і мудрість.

б) Скажіть, будь ласка, де живе мрія.

в)  Певна річ, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався сюди.

а) Раділи і садок і поле, і долина.

б) Будинки, сади, сніги - усе мліє в теплі сонця.

в) Світить та не гріє сонце золоте.

г) У лісі не було нічого: ні ягід, ні грибів, ні черешень.

а) звертання

б) вставні слова 

в) однорідні члени речення

а) звертання

б) узагальнювальне слово

в) вставні слова

З другої хати доносилася сумна журлива пісня.

Чарами віє від необмеженого синього простору.

Блакитний легкий вітер розганяв залишки туману.

На збори нашого десятого класу прийшли вчителі.

Уся земля, мов килим під тобою, 3 усіх джерел дзвенять мої пісні.

За хвилю знов усе стихає І птахи, крик, і воза стук.

Все кругом жило, змагалось, Ліс дивився і шумів.

має одну граматичну основу;

має дві граматичні основи;

має дві і більше граматичні основи.

кома;

тире;

двокрапка.

розповідним; складним;

спонукальним, складним;

спонукальним, простим.

є простим реченням з однорідними присудками;

є складним реченням з двома граматичними основами;

є складним реченням з трьома граматичними основами.

обидві частини є двоскладними простими реченнями (мають обидва головні члени);

обидві частини є односкладними простими реченнями (мають по одному головному члену);

одна частина є односкладним (має один головний член), а друга – двоскладним реченням (має обидва головних члени).

Усе: чарує зір кругом роса, і луг, і вода;

Усе чарує зір кругом: роса, і луг, і вода ;

Усе чарує зір: кругом роса, і луг, і вода.

вставне слово;

звертання;

узагальнююче слово.

між однорідними членами речення;

 між частинами складного речення; 

між словосполученнями.

Сміється сонце з небозводу, кудись хмарки на конях мчать.

Холодні осінні тумани клубочаться угорі і спускають на землю мокрі коси.

А літо йде полями і гаями.

Цвіте й гуде земля, і серце радіє.

Осінь прийшла, і листям пожовклим всі стежки покрила.

А літо йде полями і гаями, і вітер віє.

... і починав накрапати дощ.

... і здіймав на дорозі куряву.

... і пригинав до землі дерева.

... і стягував над містом темні грозові хмари.