Контрольна робота №7. Відомості з синтаксису й пунктуації.

непрямих відмінків

який? чий? 

де? куди? як?

хто? що?

Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою.

Небо заступили хмари.

Дороги веселі пливуть повз оселі.

Ліс хвилину стояв нерухомо.

прислівником

іменником

прикметником

дієсловом

Лагідно світить сонце, голубіє небо, стоять у барвистих шатах дерева.

Полохливий заєць пригина вуха, витріща очі і порина у море лісових звуків.

Поблискують черешеньки в листі зелененькім.

Вийди, вийди, сонечко, на дідове полечко.

Все бачить співець у широкім роздоллі: і небо, і море, красу світову.

На високих горбах шуміли під вітром дуби, липи, клени.

З берега на берег можна добутися баржами, човнами.

Мама співає дитині першу пісню, відводить уперше до школи.

Ген неба край, як золото...

Прилітайте, пташки, до рідного дому.

Вечірня зіронька зійшла над головою.

Гаї, садки, урочища, хати - усе нашіптувало йому казки дитинства.

Отже, що тут багато говорити і сперечатися.

Звісно, хлопцям не було чого боятися.

Відступати нам, по-перше, пізно, а , по-друге, немає підстав.

Зміст цього поняття, на мою думку, треба уточнити.

 Розповідне

Питальне

Спонукальне

Пояснювальне

біля школи

сонячний день

квіти і трави

буду ходити

сонце

промені

землю

посилає

Розвивайсь i далi мово наша рiдна i пронас нащадкам вiстку донеси.

Польова повитиця полiзла догори по стеблинi жита i розтулила свої білі делiкатнi квiточки.

Сонце спустилось ще нижче над лiсом i почало нiби ховатися десь у сизих борах.

Тихесенький вечiр на землю спадає i сонце сiдає в темнесенький гай.

Ми назбирали: боровиків, маслюків, лисичок, сироїжок.

І плащі, й костюми, й блузки — усе це можна купити в магазині одягу.

Вийшов з хати Юрко, і побачив велику крижану бурульку.

Книга то — джерело знань.

Я цієї пісні раніше не чув, – сказав студентові Василь: – Ви її всю знаєте?

«Щось воно недобре»: подумав Андрій, удивляючись у пітьму.

«Може, я міг би вам допомогти?» – довірливо запитав незнайомець.

Чоловік, піднявши злегка картуза, повагом промовляє – «Люди, схаменіться».

"То ти мене покидаєш? - прошепотів він. - А я думав, що ти назавжди залишишся в моєму замку".

Нарешті він придумав "Бо це державна таємниця!!!"

А як вона сюди потрапила? ошелешено запитав він.

Вона запитала "Щоце за Недоладія?"

"Я - Аля, - отямившись від несподіванки, відповіла дівчинка, - а ти хто?"

Аля обернулася і прошепотіла: "Як-то немає дверей?"

Тато глянув на неї й стиха промовив "Ех ти!"

"Що це?" - здивувалася бабуся.

 розмова двох осіб

виступ однієї особи

слова ввічливості

А Не на тебе ждать я буду поет відповідає

Б Тут поет запитав Хто там

В Лицар крикнув От спасибі

Г Що уміти — за плечима не носити говорить народна 

мудрість

А «П»,— а.

Б А: «П».

В «П?» — а.

Г А: «П!»

пишеться з нового рядка

пишеться у дужках

пишеться у лапках

пишеться з нового рядка у лапках

слова одного з учасників діалогу

граматична основа речення

слова, які вказують, кому належить пряма мова

речення з одним головним членом

– І що ти майструєш? спитав татко.

– Я, татку, хочу змайструвати шпаківню.

Татко всміхнувся “Хочеш, допоможу?”

– Дякую, буду дуже радий! – вигукнув Макар.

тире

крапка

двокрапка

ніякий

в лапки

в дужки

в тире з обох боків

є реченням з прямою мовою

є діалогом із двох реплік

є діалогом із троьох реплік

вставними словами

словами автора

прямою мовою