Контрольна робота (Частка. Вигук.)

Не все ж повертає назад.

Гуляв би я понад Дніпром по веселих селах.

Який-бо ти, дідусю, став суворий!

Будь господарем своєму слову

займенником

прийменником

сполучником

вигуком

О краю мій, тополею рости!

Геть думи, сумні!

Ах серце радуйся, люби цей світ!

Та, швидше гей!

таки/пішов, хтозна/який

їй/богу, хотілося/б

будь/ласка, хіба/що

читай/бо, слухала/б

Ви знаєте, як липа шелестить?

Вже онде щось і сіють у долині.

Україно, ти сонце весняне.

Ой, який же це з тебе пророк?

Хіба й справді я не сестра?

Тим то й світ наш красний, що не однаковий.

Іваночку, чого ж бо ти плачеш?

Хотів би я знати, про що він говорить.

Не/журись, та за діло берись.

Слово не/стріла, а глибше ранить.

На мольберті стояв не/закінчений художником портрет.

Уранці тяглися не/скінченною валкою чумаки із сіллю.

Затоплю не/долю дрібними словами.

Не/мало проскакали вони по дорогах та бездоріжжю.

Він уже ділить шкуру не/вбитого ведмедя.

Микола йшов не/великим битим шляхом, а через малі села.

що/небудь, стій/бо, аяк/же

адже/ж, нехай/ візьмуть, коли/небудь

ато/ж, хоч/куди, куди/небудь

хтозна/як, встигла/таки, розкажи/бо

Та хай кажуть, хай думають.

Дружба та братство - найбільше багатство.

Я жив би двічі і помер би двічі.

Сівба тільки-но розпочалася.

так, навіть, чи, аж

аби-, де-, сь-

би, б, хай, нехай

казна-. небудь, хтозна-

Гей, ку-ку, ох, ай

Няв-няв, ш-ш, ку-ку, чирк-чирик

О, гульк, агов, леле

Ха-ха-ха, на добраніч, ж-ж-ж, фу