Контрольна робота. Морфологія. Службові частини мови. Вигук.

не зважаючи на, з-над, наприкінці, з-перед

 з-поміж, у зв’язку з, підчас, з-поза

 упродовж, з-під, упоперек, поперед

 по-під, за винятком, поруч, задля

 задля, згідно з, щось, а втім

хай, упродовж, будь ласка

що, весело, ні, немовби

навпроти, або, чекаючи, не

Із-за, коли б, неначе б то

З-поміж, немов би, не зважаючи на

Задля, притому, аджеж

Посеред, немовбито, нібито

Знаходиться там

Казна-який продукт

Поміж дерев

Такий концерт

 Із -за, від, відповідно до

Над, з-під, навколо

Поміж, коло, поблизу

Під,попри, задля

Лунає навкруг пісня сили й краси.

У козачому таборі, навкруг фортеці,копали шанці.

Верба товста, та всередині - пуста.

Проблиски світла спочатку були бліді й тихі.

(з)над,(по)над,(по)між,(по)серед

(на)прикінці,(в)наслідок,(на)зустріч,(по)біля

(з)під,(за)для,(уві)сні (у)слід

(з)поза, (з)посеред, (з)поміж, (з)за

Під/час бою враженння Остапа поступово змінювались

Три явори з/попід грому похилились низько

По/серед ярмарку народ тече, як в берегах річка

Пробираючись по/між кущами, Петро не тямився від страху

Сполучник – це самостійна частина мови, яка вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення.

Сполучники не бувають членами речення.

Сполучник виражає залежність одного слова від іншого.

Сполучники бувають членами речення, мають лексичне значення.

Не/начеб/то, ад/же, а/би, не/наче, ані/ж.

Через/що, тому/що, не/мов/би, не/хай, коли/б.

Як/що, в/міру/того/як, про/те, не/мов, що/б.

 Щой/но, за/те, тим/що, мовби/то, та/й

Будь/що, за/те, або/ж

Отож/бо, тому/то, тільки/но

Тому/що, дарма/що, або/ж

Про/те, при/чім, в/наслідок

Широкий, миттю, пів’яблука, коло, черемха

Через те що, в зв’язку з тим що, внаслідок, із-за

Дніпро, понад, пахощі, крайній, в залежності

Під, незважаючи на те що, з-поміж, ліворуч, як

Розум за гроші не купиш.

Тече вода із-за гаю та попід горою.

Лунають лише пісні солов’їні

Нехай квітне планета чистотою.

вчити(ся), (ні)який, (де)(з)ким

(що)року, аби(до)кого, де(про)що

хтозна(як), прийшов(таки), слухай(но)

ні(з)чим, що(то) дзвенить

до(побачення), на(добраніч), на (здоров'я)

(будь)ласка, ой(ой), гав(гав)

отож(то)(й)є, де(ж)пак, (ой)леле

ба(бах), бу(у), ку(ку)

заходьмо по двоє

сходіть по молоко

великий по обсягу

розпис по дереву

Вибач мені за/те, що я не допоміг тобі.

То/ж не дівчина, а вогненна фурія.

Як/би не переймався, одними нервами справу не вирішити.

Як/ би ви вчились так, як треба.

Як тебе забути, кохана моя дівчино!

Боже, як багато у світі краси!

Ви знаєте, як липа шелестить?

Хай щастям повниться ваше життя!

добрий/день, на/добраніч, слава/Богу

будьте/ здорові, го/ді.

ай/ай/ай, ну/ну, киць/киць, ой/ой

будь/ласка, на/добраніч

Я люблю свій рідний край.

Край дороги не рубай тополю.

Пісне, серця мого не край!

Мій рідний край - земля моїх батьків.

 будь/кого, не/писав, ні/що

що/небудь, сказав/би, хай/живе

казна/як, як/то, як/небудь

нехай/іде, ти/ж, таки/взяли.

О мово рідна!

Ах яка то краса!

Ой ти дівчино з горіха зерня...

Земле рідна о чим далі ти від мене тим дорожча.

Ну сину ходімо!

описати .... творі

приїхав ... Одесу

навчатися ... ліцеї

одягнена ... хвою

закінчив ... суботу