Контрольна робота. Музика поетичного слова

 порівняння

 епітети

метафори

не бував

у наших краях

Там степи, там могили, як гори.

блакитні простори

веснянії ночі

Золотий

вечірній

Гість

Впав

дзвінко

струмок - метелик

стрічечка - свічечка

гаю - квітці

метелик - стрічечка

Зацвітає калина,

Зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-луна

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна

А сади які чудові!

Їх краса — це білий цвіт...

Я знову вернув до порога,

Де батьківська рідна земля.

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Я маленька українка –

Треба всім це знати,

Українець є мій тато,

Українка – мати.

Українкою вродилась,

Українка буду,

Та про рідну Україну

Ввік я не забуду.

Живи, Україно, живи для краси,

Для сили, для правди, для волі!..

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в широкому полі.

Маки в полі червоніють,

І волошки ген синіють,

Всі сади таки плодючі,

Огороди всі родючі.

Гаї шумлять –

я слухаю.

Хмарки біжать –

милуюся.

Милуюся-дивуюся,

чого душі моїй

так весело.

Різні в світі є країни,

Гарні є і є багаті,

Та найкраще в Україні,

Бо найкраще в рідній хаті.

Живи, Україно, живи для краси,

Для сили, для правди, для волі!..

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в широкому полі.

І як мені України

Щиро не кохати?

Мене ненька по-вкраїнські

Вчила розмовляти.

зображення патріотичних мотивів, любові до рідної землі

 змалювання вечірньої пори та очікування нового дня.

роздуми ліричного героя про сенс життя.

заклик до боротьби з ворогом

неначе ворог

хмароньку рожевую,

тьмою німою

Мов матері діти.

краса природи

портрет людини

любов до Батьківщини

філософські роздуми