Контрольна робота "Небесна сфера. Рух світил на небесній сфері"

68

88

108

128

лише в зоні екліптики

лише поблизу екватора

лише поблизу полюсів

у будь-якій ділянці

6 год.

9 год

12 год.

24 год

лише взимку

узимку і влітку

весною і восени

лише влітку

Лебідь.

Орел.

Рак.

Пес.

Афелій

Перигей

Апогей

Перигелій

Сонячна доба на 3 хв 56 с коротша за зоряну

Сонячна доба на 36 хв коротша за зоряну

Зоряна доба на 36 хв коротша за сонячну

Зоряна доба на 3 хв 56 с коротша за сонячну

Обсерваторія

Лабораторія оптики

Рефрактор

Університет астрономії

Кульмінація світила – проходження світила через небесний мередіан. Розрізняють верхню і нижню кульмінації, оскільки світило проходить через мередіан двічі на добу

Кульмінація світила – проходження світила через небесний екватор. Розрізняють верхню і нижню кульмінації, оскільки світило проходить через мередіан двічі на добу.

Кульмінація світила – проходження світила через небесний мередіан. Розрізняють верхню і нижню кульмінації, оскільки світило проходить через екватор двічі на добу.

Кульмінація світила – проходження світила через небесний екватор. Розрізняють верхню і нижню кульмінації, оскільки світило проходить через екватор двічі на добу.

Це випливає із І закону Кеплера. Оскільки велика піввісь орбіти Марса більша, ніж у Венери, то й період його обертання навколо Сонця більший.

Це випливає із ІІ закону Кеплера. Оскільки велика піввісь орбіти Марса більша, ніж у Венери, то й період його обертання навколо Сонця більший.

Це випливає із ІІІ закону Кеплера. Оскільки велика піввісь орбіти Марса більша, ніж у Венери, то й період його обертання навколо Сонця більший.

Це випливає із ІІІ закону Кеплера. Оскільки велика піввісь орбіти Марса більша, ніж у Венери, то й період його обертання навколо Сонця менший.

Причиною видимого руху Сонця серед зір є дійсний рух навколо Сонця. За рік наша планета робить повний оберт навколо Сонця, а воно за цей час проходить через ряд сузір’їв небесної сфери.

Причиною видимого руху Сонця серед зір є дійсний рух навколо Сонця. За рік наша планета робить повний оберт навколо Сонця, а воно за цей час проходить через ряд сузір’їв небесної сфери. Сузір’я, в яких перебуває Сонце, на небосхилі не видно, бо світло від них губиться у сонячному. У цей час опівночі кульмінують діаметрально протилежні сузір’я.

За рік наша планета робить повний оберт навколо Сонця, а воно за цей час проходить через ряд сузір’їв небесної сфери. Сузір’я, в яких перебуває Сонце, на небосхилі не видно, бо світло від них губиться у сонячному. У цей час опівночі кульмінують діаметрально протилежні сузір’я.

Сузір’я, в яких перебуває Сонце, на небосхилі не видно, бо світло від них губиться у сонячному. У цей час опівночі кульмінують діаметрально протилежні сузір’я.

Стародавні греки вважали, що навколо Землі обертаються 7 прозорих кришталевих сфер, до яких прикріплені Місяць, Юпітер, Марс, Меркурій, Венера, Сонце, Сатурн. На восьмій сфері були розміщені нерухомі зорі. Греки бачили так само як і тепер на всій небесній сфері близько 6000 зірок. Візуально могли бачити галактику «туманність Андромеди», яка розміщена від нас на відстані 2 000 000 світових років. Отже, «зазирнути» в минуле Стародавні греки могли на 2 000 000 років.

Стародавні греки вважали, що навколо Землі обертаються 9 прозорих кришталевих сфер, до яких прикріплені Місяць, Юпітер, Марс, Меркурій, Венера, Сонце, Сатурн. На восьмій сфері були розміщені нерухомі зорі. Греки бачили так само як і тепер на всій небесній сфері близько 6000 зірок. Візуально могли бачити галактику «туманність Андромеди», яка розміщена від нас на відстані 2 000 000 світових років. Отже, «зазирнути» в минуле Стародавні греки могли на 2 000 000 років.

Стародавні греки вважали, що навколо Землі обертаються 7 прозорих кришталевих сфер, до яких прикріплені Місяць, Юпітер, Марс, Меркурій, Венера, Сонце, Сатурн. На восьмій сфері були розміщені нерухомі зорі. Греки бачили так само як і тепер на всій небесній сфері близько 3000 зірок. Візуально могли бачити галактику «туманність Андромеди», яка розміщена від нас на відстані 2 000 000 світових років. Отже, «зазирнути» в минуле Стародавні греки могли на 2 000 000 років.

Стародавні греки вважали, що навколо Землі обертаються 8 прозорих кришталевих сфер, до яких прикріплені Місяць, Юпітер, Марс, Меркурій, Венера, Сонце, Сатурн. На восьмій сфері були розміщені нерухомі зорі. Греки бачили так само як і тепер на всій небесній сфері близько 3000 зірок. Візуально могли бачити галактику «туманність Андромеди», яка розміщена від нас на відстані 2 000 000 світових років. Отже, «зазирнути» в минуле Стародавні греки могли на 2 000 000 років.