Контрольна робота. Однорідні члени речення. Складне речення. Пряма мова. Діалог.

звертаннями

однорідними

вставними

уточнюючими

кличного відмінка однини та називного множини

знахідного відмінка

називного відмінка

родового відмінка

Може, в тих хащах і заростях причаїлися дикі звірі, гадюки й слони?

Він все має чути, вбирати, акумулювати в собі.

Терпко пахло грушами, повіви вітру доносили з лугу запах пізнього дрібноцвіту.

Його цікавить не тільки дотепне, образне, комічне, а часом дошкульне, сповнене сарказму слово.

Він все має чути вбирати акумулювати в собі

Для письменника все має вагу рядок давньої народної пісні чи сторінка літопису твір художньої чи наукової літератури. 

Його цікавить не тільки дотепне образне комічне а часом дошкульне сповнене сарказму слово.

Фах письменника дуже складний і відповідальний.

Погода можливо погіршиться

У нашому житті все можливо

Ви підкажете мені можливу реальну історію

Нехай можливе стане реальним

Бутьку було приємно слухати пісню сина.

Повій вітре на Вкраїну.

Чому ви не хочете наздоганяти інших.

Далека дорога чекала усіх подорожуючих.

Ліс якусь хвилину стояв нерухомо

Лагідно світить сонце, голубіє небо, стоять у барвистих шатах дерева.

Полохливий заєць пригинає вуха, витріщає очі і поринає в море лісових звуків.

Поблискують черешеньки в листі зелененькім.

Отже, що тут говорити і сперечатися.

Звісно, хлопцям не було чого боятися.

Відспупати нам, по-перше, пізно, а, по-друге, немає підстав.

Запалав наш вогник , на щастя, полум'ям привітним і незлим.

не з’єднані сполучниками

з’єднані сполучниками а, але, та (у значенні але)

стосуються різних слів у реченні

з’єднані повторюваними сполучниками і, й, та (у значенні і)

поєднані неповторюваним сполучником і, й, та (у значенні і)

Офіціанте, підійдіть, будь ласка.

Ти не уявляєш, який це був чудовий день!

Привіт тобі, яскраве сонце!

Не сумуй, зіронько!

Марійко ти хочеш бути письменницею?

Так хочеться зробити тебе кращою моя країно.

Нехай тобі моя доню насниться дивовижний світ Задзеркалля.

Нам усім потрібно шукати спільну мову друзі.

 речення з кількома підметами та присудками

 речення з кількома граматичними основами

речення з кількома словосполученнями

 речення з кількома закінченими думками

Чим більше темніло, тим вітер дужчав.

Краю мій, люблю я тебе і знаю, що будеш жити

Бувало, за вікнами плакав вітер і танцював холодний дощ.

Здається, починається буря.

 Мама і тато, дочка і два сини, сусідка Катерина та її онук зустрілись випадково у парку.

Ми прагнемо миру і злагоди в родині і все для цього робимо.

Дочка вчора отримала "12" за контрольну, а от син, на жаль, захворів і не писав цю роботу.

Квітка завжди милує око.

Складне, сполучникове.

Складне, безсполучникове речення

Просте речення, ускладнене однорідними членами

Просте неускладнене речення.

Усі квіти тягнуться до сонця маки ромашки волошки.

І над водою і над гаєм всюди мовчанка.

І доріжки і стежини усе замело снігом.

У калині, кажуть, материна любов і мудрість.

Скажіть, будь ласка, де живе мрія.

 Напевно, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався сюди.

Повертайся скоріше, сину.

 Серце! Спочинь на хвилину.

  Зоре моя вечірняя, зійди над горою...

  Вище голівку, Маріє!

А життя було усюди і на землі і у воді і в повітрі.

 Ясна смуга на воді все ширшає більшає та довшає.

Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб'є любов мою живу.

Ой Дніпре мій Дніпре широкий та дужий.

Спасибі Вам мамо за вічну любов і всю неоплачену ласку.

Не сумуй вербо моя похила, що багряним листом одшуміла осені пора.

Швидше коню, швидше коню поспішай додому.

Скажи моя дитино, скажи свою пригоду.

Багато великих і малих птахів оселяється на березі моря.

Це був останній прояв осінньої ласки.

Хлопець з розгону стрибнув у воду і поплив.

Сонячний промінь срібною доріжкою лягав по снігу.

З берега видно далеко.

Сьогодні видно буде сніг.

Горизонт видно там, де немає високих будинків.

Ворогів зовсім не видно.

Радощі і чорну днину все я з вами розділю.

І тихе щастя і земне тепло приходять неквапливо у село.

Блукає вечір таємниче і заглядає у вікно.

Трудився лютий до світанку і заморозив геть ставок.

Осінь ходить по краю, та виганяє птиць із гаю.

Сміються в сонці золотому і річки, і села, і поля.

Осінній сад ще яблучка глядить, листочок-два гойдає на гілляках.

Здрастуй, моя прадідівська хато.