Контрольна робота з теми "Прислівник"

стріляв влучніше, тепліше пальто, робити по-чесному

ішов навпростець, добре слово, коштувати дорожче

найглибше море, стежка праворуч, зробив краще

дивитися спідлоба, зібратися вдруге, одягатися тепліше

начисто, заново

здалеку, позаторік

взимку, попереду

щоразу,зозла

Осінь уже на порозі безповоротно стоїть.

Котлети по-київськи легко скручувати за допомогою плівки.

Карлос вибрав шлях направо, Гвідо вибрав шлях наліво.

Навкруги тепло, м'яко, якось шовково.

префіксом

частиною кореня

суфіксом

закінченням

стомле(н/нн)о, попідвіно(н/нн)ю, гума(н/нн)о

спросо(н/нн)я, позмі(н/нн)о, височе(н/нн)о

шале(н/нн)о, щоде(н/нн)о, стара(н/нн)о

тума(н/нн)о, несподіва(н/нн)о, зра(н/нн)я

не/гативно, не/по-людськи, не/щодавно

не/притомно, не/порушно, не/холодно, а тепло

не/самовито,не/дуже, не/забаром

не/обхідно,не/втомно, не/вдовзі

часто/густо, по/сусідськи, що/ранку, більш/менш

хтозна/коли, з давніх/давен, довго/довго, по/братерськи

коли/не/коли, вряди/годи, по/літньому, босо/ніж

аби/куди сяк/так, не сьогодні/завтра, давним/давно

на/провесні, по/закону, до/речі

без/сумніву, в/основному, день/у/день

на/щастя,пліч/о/пліч, на/жаль

до/побачення, в/цілому, з/гарячу

Вивчення на/пам'ять має бути свідомим.

Інструмент переховували в/купі сіна.

Вони їхали в/бік Києва.

Школярі піднялися на/гору Ай-Петрі.

більш страшніше, найстрашніше, найбільш страшно, страшніше

найстрашніше, саме страшно, найменш страшніше, більш страшно

страшніше, більш страшно, найстрашніше, найбільш страшно

шоякнайстрашніше, страшно, дуже страшно, більш страшніше

вранці, нашвидкуруч

праворуч, босоніж

мимохідь,начисто

щовівторка, привселюдно

стати навшпиньки, їхати верхи

спати вдень, садити влітку

сказати спросоння, зробити спересердя

світити вгорі, сховати внизу

 удвох, уночі, два, довго

босоніж, насилу, давно, тричі

взимку, наспіх, убік, веселий

увечері, намальований, голосно, вгору

вголос 

напередодні

праворуч

наперекір

навмисне

вороже

 влітку

вліво

доволі, нашвидкуруч, урозтіч, вплач

зопалу, зозла, спересердя, згарячу

 зосліпу, замолоду, неголосно, навмисне

попереду, згори, усередині, стиха

мабуть, десь-інде, тим часом, зараз

напевно, можливо, по-друге, на жаль

очевидно, згодом, наодинці, угору

може, довго, певна річ, по-моєму

опівноч.., по-перш.., трич.., назирц..

вноч.., почаст.., безвіст.., надвор..

по-заяч.., трох.., мовчк.., навтьок..

восен.., по-київськ.., анітрох.., трич..

 Ніжно гладить мати своє дитя.

Коло школи гралися діти.

 Там пахло печеними яблуками.

Було усім тут затишно.

хтозна-як, пізно, спересердя

по-узбецьки, будь-що, щопонеділка

догори, навмисне, будь-хто

тут, співаючи, безперестанку

 Блідий місяць яскраво сяяв на небі.

 У їхній родині гарно виховували дітей.

 Сонце вчора прокинулося пізно.

 На душі в нього затишно та спокійно.

Опівночі пугач прокричав.

 Хлопець приліг на траві горілиць.

Нам не спалося допізна.

 Дорога ліворуч привертала увагу подорожніх.

на/жаль, під/кінець, на/світанку

у/зимку, по/совісті, хтозна/де

 по/нашому, по/троє, з/гарячу

с/підлоба, в/цілому, до/смаку

який? чий?

що роблячи? що зробивши?

котрий? скільки?

як? де? коли?