Контрольна робота. Прийменник. Сполучник. Частка. Вигук

службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника , займенника від інших слів у словосполученні та реченні

службова частина мови, яку вживають для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення

службова частина мови, яка надає словам чи реченням додаткових відтінків у значенні або служить для творення слів і форм слів

особлива частина мови, що виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх

іменником

прислівником

прийменником

займенником

найчастіше підметом

найчастіше присудком

не є членом речення

завжди обставиною

за родами, числами й відмінками

за часами й особами

не змінюються

лише за відмінками

(з)над, (по)над, (по)між, (по)серед

(з)під, (за)для, (уві)сні, (у)слід

(під)кінець, (за) винятком, (на)прикінці, (в)наслідок, 

(із)за, (з)під, (з)поміж, (з)перед

Незалежно /від, на/ перед ,з/під, за/ради,з/за

По /між ,згідно /з, під/час ,в /продовж

В /наслідок,до /вкола,в/здовж,по/серед,що/до

за/для, відповідно/до, незалежно/від, о/крім, по/за

1

2

3

4

тому (що); про (те); так (що)

мов (би); ніби (то); як (би)

за (те); дарма (що); ото (ж)

як (що); немов (би) то; (як) тільки

Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала тінь від листя

Сонця ще не було видно, хоч далекі шпилі вже рожевіли

Ліс шумів над ним тужливо, і плакав, і ревів

Розчинилися двері, і через поріг переступила з повним відром Галя

Щоб, немов, ніж, якби, раз.

Якщо, теж, також, бо, немовби.

Мовбито, немовбито, начеб, проте, нібито.

Начебто, цебто, щоб, буцімто, але.

 А) Усе іде, але не все минає.

Б) То шумів зелений лист, то в вінку мінявся злотом ряст весняний.

В) Гарний хлопець, та не для мене.

Г) А в рум’янці така сила, що всі квіти погасила.

Д) Лице рум’яне, та серце кам’яне

А) 1, 2, 7, 9, 11

Б) 1, 7, 8, 11, 12

В) 2, 3, 8, 11, 12

Г) 5, 6, 7, 8, 12

Д) 1, 7, 9, 11, 13

А) з дієприкметниками, які не мають при собі пояснювальних слів і виконують синтаксичну функцію означення

Б) з дієсловами, дієприслівниками, займенниками, числівниками, службовими частинами мови

В) з дієприкметниками, якщо вони мають пояснювальні слова

Г) з іменниками, коли при них є протиставлення

Д) з прикметниками, які виступають у реченні присудками

А) ні/за/що, ні/кроку далі, ні/до/розмови, ні/на/що

Б) ні/на/що, ні/би/то, ні/якому, ні/з/кого

В) ні/на/якому, ні/чий, ні/за/що, ні/на/йоту

Г) ні/скільки, ні/хто, ні/який, ні/в/чому

Д) ні/звуку, ні/пострілу, ні/з/ким, ні/ким

не/два, не/ми, не/до/речі

не/вдаха, не/здара, не/далеко

не/з/руки, не/приязнь, не/широко

не/слава, не/абиякий, не/наш

посеред, попід, то, ні, хай.

 аби-, де-, сь-, чи-,  у.

навіть, нехай, немов, а, бо. 

хай, не, -сь, лише, таки.

неповторювані, повторювані, парні.

сурядні, підрядні.

модальні, словотворчі, формотворчі.

прості, складні, складені.

Переливати з пустого в порожнє.          

Живий народ, що мав своє письмо!

Не бачити смаленого вовка

Шукати голку в сіні

Прийменник

Сполучник

Частка

Вигук

Ой, у полі гне вітер тополі...

Як тебе не любити, моя Україно!

Ви чуєте , скільки вогню в нашій мові!

Онде  балочка весела, в ній хороші, красні села.

Хай  шумить єдиним світлим шумом синій наш Дніпро.

Бувай здоров, козаче! Кланяйся від нас своєму дому.

ура! ґвалт! рятуйте! лихо!

тік-так! няв-няв! ф’ю-ф’ю! брязь!

пхе! дзинь! ого-го! леле!

от тобі й маєш! киць-киць! годі! добридень!

а) комами або знаком оклику;

б) тире;

в) комами й тире одночасно.

служити для зв'язку слів

служити для творення слів

виступати членом речення

завдяки підтримці, з деякого часу

украй виснажений,  протягом місяця

близько двох років, на сьогодні

вірно пояснити, додаткові нагрузки, з деяких пір