Контрольна робота. Прийменник. Сполучник. Частка. Вигук.

2

3

4

5

Я люблю тебе, друже, за(те), що в очах твоїх море синіє.

Як(би) не було ночі, то не знали б, що таке день.

Як(би) там не було, комусь належало це перевірити...

Вони боролися за(те), щоб ми сьогодні жили у вільній країні.

9

10

7

8

(Що)б ви не думали, а я буду працювати.

(Як)би краще виконати завдання?

Оголошено, (що)б усі прийшли вчасно.

Не думай (про)те, що сталося.

(Як)би хліб та одежа, їв би козак лежа.

Не знаю, (як)би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати.

Як)би мені крила, у небо б злетіла.

Людині треба, (що)б її робота залишалася після неї жити.

немовби, немовбито, через те що, та

немов, зате, якби, якщо, мовби

начеб, начебто, тому що, і

адже, отож, притому, для того щоб

незважаючи на те що, чи... чи, так що, щоб

тому що, через те що, перед тим як, для того щоб

тому що, завдяки тому що, не то... не то, проте

щоб, незважаючи на те щоб, бо, якщо

(з)над, (по)над, (по)між, (по)серед

(з)під, (за)для, (уві)сні, (у)слід

(з)поза, (з)посеред, (з)поміж, (з)за

(по)друге, (по)одному, (до)мене, (тим)часом

край, коло, біля, без

зате, задля, з-за, з-попід, з-під

під час, залежно від, з-над

залежно від, на, під час

по\біля, по\між, на\в\круг

залежно\від, на\в\круг, з\за, з\межи

згідно/з, під\час, залежно\від, незважаючи\на

з\попід, на\в\круг, за\для, по\за

іменник

прислівник

прийменник

частка

нібито, з поза, нажаль

будь-які, казна-що, з-поміж, заради

з-понад, тільки що, де таки

хтозна-з-ким, все ж таки, на зло

Ми відразу поїдемо до Одеси, як тільки почнуться канікули

Просто треба дотримуватись дієти, і ви неодмінно відчуєте полегшення

Промовець говорив просто, зрозуміло та наводив переконливі аргументи

Ми живемо на козацькый землі!

Частка - це службова частина мови, яка надає реченню або окремим його членам певних відтінків значення або служить для творення слів і форм слів

Частка - це службова частина мови, яку вживають для зв'язку слів у реченні.

Частка - самостійна частина мови, яка може утворювати окремі граматичні форми.

Частка може бути членом речення.

форми утворити не можна

наказового способу дієслова

умовного способу дієслова;

дійсного способу дієслова;

Лишень, саме, казна, сь, таки, ні

Навіть, тільки, аякже, аж, лише, ну

Годі, майже, хтозна, також, авжеж, аби

Невже, чи, нехай, трохи, хоча, най

три

два

чотири

п'ять

Ну-ну, алло, му-у-у, на добраніч, будь ласка.

Ку-ку, овва, добридень, ш-ш-ш, агов

Ой-ой, їй-Богу, їй-бо, в-йо, допобачення.

Ках-ках-ках, цабе, ха-ха, а-а-а, дзень.

геть, цить, тс-с-с, ура

тьху, матінко, ой, овва, леле

нумо, марш, стоп, ех

киць-киць, му-у-у, ку-ку, гав-гав

Онде балочка весела, в ній хороші, красні села.

Нумо, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому.

Як тебе не любити, Одесо моя!

Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові!