Контрольна робота. Пряма мова. Діалог

 висловлювання певної особи;

 це чуже мовлення, передане дослівно, без змін;

 приблизно передане висловлювання певної особи.

в лапки; 

в дужки;  

  в тире з обох боків.

 зв’язне висловлювання однієї особи;

 різновид прямої мови, що передає розмову двох або кількох осіб;

 слова, які вказують, кому належить пряма мова.

 слово, яке називає особу, яка бере участь у діалозі;

заключні слова кожного з діалогів;

слова одного з учасників діалогу.

вставними словами;   

словами автора;   

прямою мовою.

є реченням з прямою мовою;

є діалогом із двох реплік;

 є діалогом із трьох реплік.

 «Мене звуть Олена Пилипівна»,— сказала вчителька. (О. Іваненко.)

 «Три біди є у людини — смерть, старість і погані діти», — говорить народна мудрість.

 Пророчо звучать слова Кобзаря: «І чужого научайтесь, і свого не цурайтесь...»

 У цей час я побачила далеко машину і стала показувати в інший бік: «Дивіться, дивіться! Хтось іде!» (Яновський).

Обіпершись вітрові на спину, кричить Тарасова гора: “Нема на світі України, немає другого Дніпра!..”  (В.Симоненко).

“Тихіше їдьте, то встигнете”, — порадила бабуня, коли подорожні вже сідали в машину. (О. Гончар.)

  Я всіх питав із щирою душею «Яку ви любите найбільше мову?»

І всі відповідали «Ту, що нею співала рідна мати колискову». (Д. Білоус)

“Діду, здрастуйте!” сказав я йому, спинившись. (О. Довженко.)

 Підвівши голову, боєць запитав “Де санпункт?” (О. Гончар.)

  “Чи воли, бабусю, говорять?..” питає Чіпка в Оришки. (Панас Мирний.)

"Яка ти розкішна, земле"  думала Маланка.

 «Ось я йду!» — обізвалась Зима (Леся Українка).

Дивуюсь, радію, у серця питаю: «Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?»

«Тату, гляньте — лев», — шепочу я батькові.

Я так завзято благаю слово: "Не мовчи! Бо краще вмерти, все сказавши, аніж мовчати, живучи" (Г. Чубач).

І тільки закінчилося це, як дівчата заспівали про зелену діброву, питаючи в неї: "Хто в тій діброві гуляє?" (В. Шевчук).

«Ласкавими словами й гадюк чарують», - каже одна українська приказка.