Контрольна робота "Пряма мова і діалог"

Шепталові подумалося що весь сьогоднішній вечір він повсякчас відчував на собі владний Степанів погляд

Грек уклонився, дякуючи ґречно, сказав, що в жертву принесе бика.

Що тут було, сам Геродот не знає. Він тільки твердить, що за тих часів кордон ішов від Дону до Дунаю, від моря аж до прип'ятських лісів.

А ким ти був лелеко питає грек лелеку на вербі.

Той усміхнувся і сказав ласкаво, ще молодий, а вже був поліглот: "Моє ім'я нічого вам не скаже. Я мандрівник. І звуся Геродот".

"Причалив грек та й став у грецьку позу: - Ну, налітайте, скіфи до привозу!"

"А ще ж пороги, зажурився грек!"

А за вербами причаїлася дрімота і шепоче: Засни собі, засни собі.

- Ну що ти побачив там?-

- Хмари, а більш нічого.-

- Подивись краще, може, то й не хмари.

- Ну, а в отакі ночі ви літаєте?

- Звичайно. Тихо, місячно, ніч саме для польотів. -

- Ну а морем ти літав уночі? в зоряну, тиху ніч? -

- Літав.

- Ти лазив з Толею драть горобців?

- Лазив.

-Ти порвав йому штанці?

- Він сам порвав. Не вміє лазить, а береться.

- А він і зараз тебе зіронькою зве чи, головуючи, забувся?-

_ Та... таке й скажете, - засоромилася Мар'яна.

Заходив Великий піст, люди з жалем казали: Масляна, масляна, яка ти мала...

Отаман Гук гукнів тоді, що справді судити треба дівчину по правді.

М'ята прошепотіла Леся.

Дякую, панове! сміючись, відповів Богун. - Лазня непогана!

Іване! Брате! Як ти встиг!? кричав Лесько і тряс його за груди.

Панове суд! я вірю цій людині сказав Пушкар.

Василь впевнено промовив іскра карає співця.

Послугай каже стежкою гордині тебе ведуть соблазни суєти.

"П",-а.

А: "П".

"П, - а, - п".

"П, - А. - П".

діалог

пряма мова

непряма мова

цитата

цитата

пряма мова

діалог

непряма мова

Мати шепотіла синові що він її щастя.

Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.

На сизих луках скошено траву.

Віддай мені корову назад каже багатий вбогому братові.

Запорожці говорили — «Наша хата небом крита, землею підбита, вітром загорожена».

«Ой, яка чудова українська мова!» — захоплено писав поет Олександр Підсуха.

«Земля дає все і збирає все»,— говорили стародавні орачі.

«Канікули! Канікули!» — співає все навколо.

«Це я, ваш Пірат», гавкав він крізь сльози.

«Оксано, тікаймо» — рішуче прошепотіла до неї Олеся.

«Воскресни, Україно! — пристрасно молив поет.

Катон сказав: «Пропав той день, що минув без користі».

На тебе чекають випробування і велика праця сказав дідусь онукові

Тут поет запитав Хто там

Лицар крикнув От спасибі

Недаремно каже прислів’я Вік живи — вік учись