Контрольна робота "Синтаксис. Пунктуація"

звертання – це слово чи сполучення слів, що називає того, до кого звернена мова 

вставне слово є членом речення

кома не ставиться між однорідними членами, якщо вони з’єднані повторюваними сполучниками

звертання є членом речення

Зійди сонце, під моє вконце тай й засвіти ясно.

Жив, живеш і будеш жити мій народе.

Не розлюблю тебе ніяк моя вишнева, Україно.

Дякуєм вам, наші рідні, що до нас прибули.

звертання

вставне слово

узагальнювальне слово

Усі квіти тягнуться до сонця маки ромашки волошки. 

І над водою і над гаєм все мовчить. 

Луки гори пишні сади все зелене й принишкле.

Усе замело снігом доріжки стежини.

Чужа душа – то кажуть темний ліс.

Мова - це, без сумніву, фундамент культури.

Мабуть, природа створила хлібну зернину в мить високого натхнення.

На жаль, я ще не бував у Львові.

Тихе блідо-блакитне море здається спить.

Мені осіння ніч короткою здається.

Де зараз ви кати мого народу.

О краю мій тужу я за тобою!

Слово моя ти єдиная зброє ми не повинні загинуть з тобою.

Який ти світе теплий і широкий!

"Куди Ви бабусю?"- онуки біжать до воріт.

Без тебе Олесю і вітер не віє!

Маяли над нами жовті, голубі, червоні, сині метелики.

Могила великого Кобзаря стала нашою національною святинею.

У хаті в Меланії було, як у віночку: тіняво, зелено, чисто.

Під дотиком осені тихнуть голоси, співи та викрики.

звертання

однорідні члени речення

вставні слова.

Соловейку мене полонила твоя ніжна пісня.

Моя ти любо Мій ти друже, не ймуть нам віри без хреста...

Залишімо дорогі батьки в серцях наших синів усю красу навколишнього світу.

Мамо моя дорогенька я тебе дуже-дуже люблю.

На щастя, мої мрії здійснилися!

А може, земля тут прагне виявити всю свою щедрість7

Це, без всякого сумніву, був він.

Зупиніться, будь ласка.

Верба й калина символи України.

Луки гори пишні сади все зелене й принишкле.

Усі квіти тягнуться до сонця маки ромашки волошки. 

У лісі не було нічого ні ягід ні грибів ні черешень

Кажуть мудрість приходить з роками.

Даруйте людям радість і тепло.

Костик і Марійка думали про поїздку на  конкурс.

Мамо іде вже зима.

Я займаюся спортом як узимку, так і влітку.

Ми відвідали не тільки історичний музей, а й картинну галерею.

Вибачаюся, мені потрібно вийти.

Це, може, навіть і не вірші, а квіти, кинуті тобі.

між частинами складного речення ніколи не можна ставити коми

 просте речення має кілька граматичних основ

частини складних речень можуть бути з'єднані за допомогою сполучників або без сполучників

складне речення неодмінно має багато однорідних членів

Сім'я вечеря коло хати, вечірня зіронька встає.

Прозора пелюстка молодого мiсяця не тьмарилась, не танула, а наливалася свiтлом.

Він набрав у коновку роси, пішов до царського палацу, сказав цареві купіль для хворої зготувати.

Барви ярiли, мiнилися, переходили одна в одну й нарештi меркли.

 Сонце до половини сховалося за хмару, тiльки червоний пiвкруг його ще палахкотiв зверху.

...i здiймав на дорозi куряву.

… i пригинав до землi дерева.

… i починав накрапати дощ.

 ... і стягував над містом темні грозові хмари.

це складне речення

це просте речення

у цьому реченні дві граматичні основи

у цьому реченні три граматичні основи

між частинами цього речення немає сполучника

у цьому реченні є звертання

частини цього речення з'єднані сполучником

у цьому реченні є однорідні члени

 Вiтер дмухнув трохи збоку, потiм ухопив судно, та знiс трохи набiк.

Дiвчина вийшла з хати, й повiльно пiшла до криницi.

Ми йдемо через сiнокiс, i темнiє над нами небо.

Далеко на обрії заясніла червона смужка неба, і почала поволі ширшати.