Контрольна робота. Складні речення. Пряма мова. Діалог (тестування)

а) одна граматична основа; 

б) дві і більше граматичних основ;

в) є другорядні члени речення.

а) Шумить і хвилюється Київ і сонце сміється з висот;

б) Холодні осінні тумани клубочаться угорі і спускають на землю мокрі коси;

в) А літо йде полями і гаями.

а) діалогом;  

б) прямою мовою; 

в) цитатою.

а) Життя в неволі нічого не варте відказав Максим;

б) Наша дума, наша пісня не вмре, не загине;

в) На сизих луках скошено траву.

пунктуація

синтаксис

фразеологія

" А тепер, мабуть, берімося до діла!"- весело запропонував Тарас. 

 А тепер мабуть берімося до діла: " весело запропонував Тарас". 

 "А тепер мабуть берімося до діла !"- весело запропонував Тарас. 

 "А тепер, мабуть берімося до діла!" - весело запропонував Тарас. 

Візьмімося браття за руки щоб не було між нами розлуки закликав старий.

Учітеся читайте писав Тарас Шевченко.

Поглянь зауважив Василько он та ялинка.

Марійка подумала трішки і сказала Буде тільки по-моєму.

А : «П».

«П»,- а: «П».

«П,- а,- П».

«П,- а,- п».

Цього року, - «мабуть урожай буде» - каже Василь .

«Рано, - ти каже батько: - закінчив науку» 

«Ласкавими словами й гадюк чарують», - каже одна українська приказка.

Друга приказка додає - «Слово – не стріла, а глибоко ранить».

Михайлик казав що татар хтозна й скільки.

Я запитав Тараса чи прийде він до мене.

Еге подумав Остап так ось воно що!

Леся прошепотіла що знайшла холодну м'яту.

"Це я, ваш Пірат", гавкав він крізь сльози.

"Оксано, тікаймо" - рішуче прошепотіла до неї Олеся.

"Воскресни, Україно!-пристрасно молив поет.

Катон сказав: "Пропав той день, що минув без користі".

а) різновид прямої мови, що передає розмову двох осіб

б) зв’язне висловлювання однієї особи

 в) слова, що вказують, кому належить пряма мова

 а) слово, що називає особу, яка бере участь у розмові

  б) фраза (слова) кожного учасника діалогу

в) прикінцеві слова кожного з учасників діалогу

Хлопчик запитує дідуся:

-        Що у світі найкрасивіше?

-        Найкрасивіше – це праця людська - каже дідусь.

-        А що ж найпотворніше?

-        Те, що пускає працю на вітер - продовжує старенький.

 -        Доброго ранку, синочку! Ти вже встав?

-        Встав, встав. А тобі що?

-        Як тобі спалося? Що снилося?

-        Ну чого причепилася з самого ранку?

-        Та я ж нічого, мій хороший! Іди ж, синочку, снідати.

-        Дай спокій! Я ще маю час. Не спішу.

 Були собі два Івани. Два мрійники. Хотіли для людей добро зробити, щоб їх героями назвали.

  Ось перший Іван каже:

-        Вийду на високу гору, сяду на камінь.

-        Для чого? – питає другий Іван.

-        Щоб було видно, коли люди покличуть мене на подвиг, - відповідає перший Іван.

-        А я піду до людей, - сказав другий, - посаджу сад, викопаю криницю, допоможу будинки будувати.

три

чотири

п'ять

 а) тільки інтонації; 

 б) сполучників, сполучних слів, інтонації;

в) тільки сполучників;    

г) сполучних слів та інтонації.