Контрольна робота. Службові частини мови. Вигук

Сполучник, прийменник, частка, вигук.

Сполучник, прийменник, частка.

Сполучник, прийменник, вигук.

Сполучник, частка, вигук.

із-за, з-поміж, побіля, заради

зпід, поміж, з-над, через

поміж, незважаючи на, від, по-над

поміж, з-поміж, із-за, з-за

зустріли там

Побіля лісу

 Такий друг

Казна-який родич

 (на)прикінці,(в)наслідок,(на)зустріч,(по)біля

(з)під,(за)для,(уві)сні (у)слід

(з)над,(по)над,(по)між,(по)серед

(з)поза, (з)посеред, (з)поміж, (з)за

Сполучник виражає залежність одного слова від іншого.

Сполучник – це самостійна частина мови, яка вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення.

Сполучники не бувають членами речення.

Сполучники бувають членами речення, мають лексичне значення.

Отож/бо, тому/то, тільки/но, що/б

Тому/що, дарма/що, або/ж, коли/б

Про/те, при/чім, в/наслідок, як/би

Будь/що, за/те, або/ж, про/те

Зазначений у записці будинок стояв майже в самому кінці вулиці.  

 Старанно підготував загадковий незнайомець місце зустрічі.  

 Колишній міліціонер стиснув правицею Юркове плече, розвернув і легенько виштовхав.

В дитинстві Юрко ніколи не заходив на цей бік Подолу.

 Прості та складні

Сурядні та підрядні

 Головні та другорядні

часові та просторові

Лунають тут лише пісні солов'їні.

 Тече вода із-за гаю та попід горою.

Нехай квітне планета тільки чистотою.

 Розум за гроші не купиш.

1

2

3

4

 все/ж/таки, такий/от, казна/що

будь/як, отак/то, бозна/ скільки

 скажи/но, що/року, будь/чому

 невже/таки, тільки/що, годі/бо

навряд/чи, отаке/от, ходи/ж/бо

 чого/б/небудь, все/ж/таки, якби/то

 що/за, неначе/б/то, поки/що  

  будь/до/кого, що/ж/то, дарма/що

 що/тижня, немов/би/то, ані/скілечки

  де/котрий, тут/таки, як/найліпше

де/коли, аби/як, годі/бо

ніби/то, ледве/що, аби/куди

виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у словосполученні

надає окремим словам, словосполученням, реченням додаткових смислових та емоційних відтінків у значенні

вживається для з’єднання однорідних членів речення і частин складного речення

виражає почуття, спонукання до дії, але не називає їх

це службова незмінна частина мови, яка надає окремим словам чи реченням додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів або окремих граматичних форм.

це особлива частина мови, яка виражає почуття, емоції, волевиявлення людини, не називаючи їх і служить засобом виразності в художній літературі.

комами

знаком оклику

знаком питання

крапкою