Контрольна робота. Службові частини мови. Вигук.

виконувати по зразку

вишивати по шовку

лекція по історії

проживати по адресі

їхати по виклику

навряд чи це можливо

нехай кожен наведе приклад

тільки не змушувати

синіти, наче море

 стало не/переливки

 не/здужати всіх завдань

 не/покоїтися через погоду

 не/дооцінювати друзів

 говорити не/правду

Ми вірші пишемо про/те, як стати біля дум на варті.

Я хочу жити так, що/б серце билось в такт з гарячим серцем рідного народу.

Співай же за мною про/те, як весною усе відживається знов.

Всяк лицар має з королем ходити у походи, за/те він матиме собі і ласку, й нагороди.

За/те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки.

Як/би мені хотілося, щоб літо ніколи не закінчувалося!

Про/те , що сьогодні свято, ми дізналися випадково.

Як/би ви прокинулися раніше, то не запізнилися б.

Станьте за/те дерево, у якого розкішна крона.

Поміркуйте про/те , що порадити своїм друзям.

згідно з, по-серед, із-за

з-поміж, із-під, за для

заради, посеред, з-попід

по під, посеред, з-над

 Від добра добра не шукають.

 До доброї криниці стежка утоптана

Дерево міцне корінням, а людина — друзями.

Праця на ноги ставить.

 Без вірного друга велика туга.

 Поєднувати частини складного речення

Поєднувати слова в словосполученні

Поєднувати однорідні члени речення.

Поєднувати частини складного речення та однорідні члени речення

тому/що, не/мов

ні/бито, не/начебто

тим часом/як, не/мовби

не/наче, дарма/що

  як/що, так/що

За що купив -- за\те й продаю.

Робота мучить -- за\те годує й учить.

Батьківщину люблять за\те, що своя.

Він заховався за\те дерево.

Мій рідний край, тобі відомі всі мої бажання. 

Не край мого серця, воно й так болить.

Вони боронилися і перемагали, падали і вставали, обороняючи свій край.

Перші орачі порушать ниву, поки напівсонну тополю збудить трактор край села.

Сполучник, іменник, дієслово, частка

Частка, прикметник, займенник, сполучник

Сполучник, прийменник, частка

Сполучник, прийменник, вигук

але, та, й

бо, а, але

що, щоб, і

що, коли, тому що

піти за водою

боротися за незалежність

працювати за гроші

піти по хліб

що/б, тому/що

як/що, як/би

так/що, ні/би

мов/би, коли/б

Каченята пручались, краплі стікали по грудях, але ж щось попадало і в горло.

Білуга так розсердилась, що зняла бурю ще більшу.

Втім, корона так і не знадобилась Давиду.

Поховайте та вставайте, кайдани порвіте...

на/зустріч, в/результаті, до/вкола

за/ради, з/посеред, по/між

на/прикінці, по/серед, за/для  

в/наслідок, по/переду, у/разі

відпочиваємо по черзі

називати на прізвище

виконати за умови

змагання по плаванню

службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні чи реченні

особлива частина мови, що виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх

службова частина мови, яка надає словам чи реченням додаткових відтінків у значенні або служить для творення слів і форм слів

службова частина мови, яку вживають для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення

Уночі панують сови та сичі.  

Робота гарна, та день малий. 

Будь слугою власної совісті і господарем долі.

 Без роботи ані хліба, ані хати.

Здається, задніпровський простір

не/обмежений обрієм.

Сонце полощеться, наче вітрило на морі, що

напнуто на якомусь не/баченому кораблі.

І як задніпровську даль не/стиснуто обручем обрію, так

і горбаті поля стеляться в безмежжя.

Безмежжя подаровано в цей ранок не/тільки

сонцем, а й Княжою горою.

на/добраніч, ой/лишенько

киць/киць, їй/Богу

до/побачення, ой/Боже

їй/бо, на/здоров'я

Ох торішнє літо так давно минуло!

Ох як весело на світі як весело стало!

Ой хмелю мій хмелю хмелю зелененький...

Ой де ж бо ти воле ти зоре таємна?