Контрольна робота «Відомості з синтаксису й пунктуації. (ГР 4). Варіант 1

По дорозі торохтить зима на возі.

Стали білі всі доріжки вулиці дахи сади.

Умостився Морозенко на столітнім дубі

Сніговик Морквяний ніс вгору віника підніс.

Пісні приказки прислів’я все те вражало надзвичайним багатством жарту гумору практичного розуму. 

У слові є все злагода спокій усталеність надія.

На почесному місці сиділи вчителі Феофіл Григорович Степан Тарасович Олена Михайлівна 

Здрастуй, чарівна зимова казко!

Ти прийшла чиста й непорочна, як снігурочка-чародійка. 

Вийшов зранку з будинку на поріг та й застиг від подиву.

Природо, я у полоні твого незвичайного зимового пейзажу!

Лагідні слова заспокоюють дитину, а тихесенький наспів приносить сон.

Вітерець легенький дихнув, поблизу в траві засюрчав коник.

Вона співає пісню про котика-муркотика, котка-розбишаку і про чарівних птахів, про місяця-місяченька.

За словами давньогрецького філософа Платона думки керують світом.

Віддай мені корову назад каже багатий вбогому братові.

Мати шепотіла синові що він її щастя.

Запорожці говорили — «Наша хата небом крита, землею підбита, вітром загороджена».

«Ой, яка чудова українська мова!» — захоплено писав поет Олександр Підсуха.

«Земля дає все і збирає все»— говорили стародавні орачі. 

«Канікули! Канікули!» — співає все навколо.

Не на тебе ждать я буду поет відповідає 

Лицар крикнув От спасибі

Тут поет запитав Хто там

Може орел здійматися вище хмар? 

Вже почалось, мабуть, майбутнє.

Що уміти — за плечима не носити говорить народна мудрість

Усі квіти тягнуться до сонця маки ромашки волошки.

В українських піснях барвінок є символом молодості

Може орел здійматися вище хмар?

Він вихнувся, щось блиснуло в повітрі й те блискуче вдарило по сосні.

Знову луна пішла від того дзвінкого удару, а її сосна жалібно застогнала.

З поміччю своїх родичів вона вибудувала собі гарнесеньку хатку, наносила повну хижку запасів: сушених грибків, меду, в’ялених ягідок, корінців, суничного чаю.

 Отже, вночі в ту сітку й заплуталась старша коза Лиска.

Душа, твоя мій брате, бентежиться даремно.

Але серед цієї суєти не загублю тебе я рідна, мово!

Ми чуємо, тебе, Кобзарю, крізь століття..

 А ти, моє трудне й пекельне слово, чи заговориш, як мене не стане, чи разом з голосом моїм умреш?

Здається, чеснішої людини і в світі нема, а отже, піди: складається таке неприємне враження, що прямо під землю провалююсь.

 За словами старожилів, з батька був звичайний собі кравець і. безперечно, надзвичайна людина.

А через місяць, чув, поїхав Василь у Полтаву і жив там, мабуть, з місяць...

На щастя, мрія здійснилася

  Вітер лютував та гнув додолу гілки дубів та кленів

  Весна й осінь мої улюблені пори року.

 Вітряки ,копиці сіна ,тік усе блищить і сяє на сонці.

Усі змагалися на уроці фізкультури

 весело гратися

 квіти і трави

поза школою

учень відповідає

 Недаремно каже прислів’я Мала крапля лупає скелю.

 Я люблю зиму сказала дiвчинка бо всiчнi в мене день народження.

  Я запитав Батьку, що таке людська байдужість.

  Гукнуло матері дитя: «Сонце лягає спати!»

 «Сонце лягає спати!» -- гукнуло матері дитя.

 Спитало в матері дитя: «Де сонце лягає спати?»

«Де сонце лягає спати?» -- спитало в матері дитя.